«То диму молоко….»

Микола Хвильовий

т. Сосюрі

То диму молоко душа на жито точить.

З телячих стійл йдемо в шатро сталевих днів.

Маячить шлях один й не підуть наші очі

Ловити злота цвіт, блукати по стерні.

Бузок дзеленькотів про садові заводи,

Дзизкучий дзиз опік в ту мить змарнілий зір.

Коли заліз в твій спів – у мед золоторогий

Й зазнав, які пісні везуть твої вози.

Та як же хороше гуртом зорю кохані

І мити їй в ставах волосся блиск рудий.

А з днем новітнім йти – з цим півником чубатим

По пахощах життя у зоряні сади.

Примітки

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 338 – 339.