Слово повстання

Микола Хвильовий

Слово «повстання» таємне

Чув я, як в тирсі давно

Вечір збентежений, темний,

Скиглив повстання зерном.

В грудях на серці зростала

Хвиля бурхлива – живець,

Подих скорботи невдалий

Здатний не був вже на герць.

Також схопив я повстанця

В жвавих ланах громовиць,

Чув я повстання в зідханні

Кволих байдужих телиць.

Щось ще гойдається в думці –

Що? Небезпека, не варт?

Солодко вмить перегнуться

Щастя підхопити вжарт.

Слово «повстання» палюче.

Блискавка грізна, зросло –

Бачиш, як певно, жагуче

Світ обгортає крилом?

Примітки

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 333 – 334.