Смуток

Микола Хвильовий

В зелених композиціях сьогодні ріс,

а потім довго з корпусами

з міськими корпусами розмовляв.

І руки бліді, наче місяць

…його, його далекий сніп!

до мене геній простягав:

– то Леонтовича зелений,

зажурний, як осінній дощ.

Журба, турбота і сум, і смуток

вклоняюсь вам!

Люблю у полі, на могилі

стояти в вечорах

і прислухатись і молитись

тому, що там жевріє ледве,

коли далеко на селі

перекликаються собаки.

То в композиціях зелених

росте мій дух

– гармонія істоти.

…В зелених композиціях сьогодні ріс…

Примітки

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 326.