29.10.1905 р. До Сергія Єфремова

Вельмишановний добродію Сергію Олександровичу!

Передайте шановному товариству, що має думку видавати у Києві "Громадське слово", мою щиру, від серця, дяку за їх зазовини мене до роботи у "Громадському слові". Я цілком згоджуюсь на те, щоб моє літературне прозвище (П. Мирний) було оголошене поміж іншими співробітниками сього першого нашого органу. Не мушу обіцяти дуже вже прикрої участі, бо я ніколи не приймав її у часописах, та ще щоденних, до яких годиться робота невелика та по змісту яскрава; оже, може, знайдеться і серед моїх праць яка-небудь дещиця коротенька, що буде здібна до сього діла, то я коли-небудь і спроможуся подати її до Вас. У нас теж мається думка заснувати свою невеличку часопись, то треба і задля сієї справи дати допомоги.

Я Вам, добродію, не писав, куди засилати примірники мого II і III томів, бо, балакаючи про продаж їх з д[обродієм] Маркевичем, ми цього питання цілком не вирішили. Проте все ж таки засилайте їх на мення Маркевича, котрому я доручив і 1-й том. Ми вже тут про продаж книжок се діло з ним обрахуємо. Сповістіть тільки, будь ласка, мене, коли будете висилати книжки, щоб я мав спромогу узяти в Маркевича декілька примірників на подарунок своїм рідним та близьким знайомим.

Щодо "За водою", то не можу Вам зразу одповідати, чи згодиться-то син покійного тепер Білика друкувати сю повість в "Л[ітературно]-н[ауковому] вісникові" або в "Київській старині". Я небавком напишу до його і сповіщу Вас.

Покійник давав свій дозвол на те, щоб її надрукувати поміж іншими моїми працями. Оже не знаючи, чи буде то личити подати її до IV т[ому] під цей лихий час жидівського розору? Чи не краще є придержатися з цим, щоб не викликати в часописях докору про нашу національну нетерплячість та розворушування тії лихої пожежі, що знялася трохи не по всій Україні? На мою думку, слід би до якого часу з цим придержатися, щоб не розворушувати того людожерства, яке виробляється на наших очах.

Ось ще моє велике прохання до Вас. Син покійного Білика прохав мене списатися з д[обродієм] Науменком, чи не взявся б він написати задля "Київської старини" про діяльність покійного? Я написав якраз за часи залізнодорожної рухавки та й не знаю, чи дійшов мій лист до його, чи ні. Може, Ви побачитесь з В[олодимиром] П[авловичем], то розпитайте його, чи одібрав він мого листа і чи згодний написати статтю? Тоді син Біликів заслав би йому потрібний задля сього матеріал.

До Вас прихильний

П. Рудченко.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ф. 5, № 311).

«Громадське слово» – під такою назвою 1905 р. планувалося видання щоденної газети у Києві. Цензурний комітет заборонив вихід газети ще до появи першого номера. Замість «Громадського слова» 31 грудня 1905 р. почала виходити «Громадська думка», продовженням якої з 15 вересня 1906 р. була газета «Рада».

…свою невеличку часопись… – мається на увазі «Рідний край», що виходив у 1905 – 1907 рр. у Полтаві, 1908 – 1914 рр. – у Києві, 1915 – 1916 рр. – у Гадячі.

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 518 – 519.