11. Рукописна рецензія
П. Гн. Житецького бл. 1884 р.

А. Кримський, М. Левченко

Серед писаних матеріалів про Руданського, призбираних у мене (і переданих тепер до Академії наук), є рукописна рецензія відомого філолога і історика письменства П. Гн. Житецького на II-ий рукописний (хронологічний) том «Співомовок» Руданського (складений між 5 серпня 1857 р. до 10 липня 1859), де містяться переважно жартобливі приказки. Із стилю рецензії одразу видно, що мета її була видавнича. Певне, київські земляки охотилися були надрукувати вибірки з того гумористичного 2-го тома та й попрохали авторитетного для них судця – Житецького дати коротку оцінку кожній уміщеній там поезії, щоб знати, які саме приказки варто пустити в друковану вибірку. Почерк тієї рецензії Житецького, коли порівняти його руку до датованих рукописів Житецького, вказує на першу половину 1880-х р.р., а історично-літературні міркування найбільше підказують нам 1884-1885 рік.

Окрім рецензування через лаконічні епітети («чушь», «слабо», «хорошо» і т. і.), Житецький висловлював свою оцінку ще й через умовні, ніби «математичні» зазначки, які він ставив збоку кожного титулу, а саме: +, –, =, ≡. З-поміж них перша зазначка (+, плюс) має визначати: «закреслюється, бо річ для друку непридатна» (через порнографічність). Друга зазначка (–, мінус, чи тире) ставиться в розумінні: «вірші невисокої вартості». Два тире, або знак рівності (=), визначають: «вірші кращі». Три тире (≡): «вірші найкращі».

Рукопис, яким користувався Житецький, це не був автограф самого Руданського, а копія, ще й невдала до того («обезображена переписчиком», – так написав П. Гн. Житецький про одну з розглянутих ним поезій).

Передруковуємо ми рукописну рецензію Житецького буква в букву, з усіма особливостями його мови й правопису. Закінчення слів, котрі сам Житецький не дописав, і деякі, неповно данії заголовки – ми подописували, тільки ж замикаємо всі наші тії дописки в квадратові дужки: [].

Тетрадь в 201 чвер.

– «Вір, не вірь, а не кажи: брешеш!» – Нісенитиця без ідеі.

≡ «Над колискою».

= «Над могилою». – Неясная мысль, но е[сть] стихи красивые.

= Пісня 10 об. [«Світять зорі, заким в полі місяць не зійде»]. – Обезображ[ена] переписчиком. Довольно гладкие любов[ные] стихи.

= Пісня 11 обор. [«Ой, чому ти не літаєш, орле сизокрилий?»] – Общие, гладкие фразы.

≡ Пісня 12 [«Гей, братя-козаки! сідлайте-но коні!»]. – Идет! Общекозац[кий] мотив.

– Пісня 12 обор. [«Тілько-м родилась, злая недоля»]. – Есть недурные фразы, но без размера.

≡ Гуменный. 13. – Схвачена народная черта. Гладкий стих.

= Лошак 14 обор. – Судебная сцена, кой-как рассказанная.

≡ Засідатель 16. – Довольно остроумно.

≡ Добре торгувалось 16 обор. – Порядочно, из народ[ного] быта.

≡ Гусак 14. – Тоже.

≡ Почему дурні? 17. – Тоже.

≡ Чи голосна церква? 18. – Тоже – так себе.

– Де спійняли? 18 обор. – Пустяк.

= Невчерашній 19. – В роде предыдущего, но лучшее.

+ Колька 20.

+ Рана 20 обор.

+ Пукалка.

– Пісня 22 [«Хлопці-молодці, пийте-гуляйте!»]. – Приглашение хлопців і дівчат к весель[ю]. Слабо.

= Студент 23. – Бедность студента. Общая тема. Кой-как идет.

= Пісня 23 обор. [«Калино-малино, ряснеє деревце»]. – Воздыхания девицы. Общая тема. Идет.

≡ Псалом 136. – На ріках Вавилон[ских].

≡ Явір. С чеського. – Удовл[етворительно].

– Струмент 27 об. – Слабо.

= Козацька міра 29. – Самоуправство козака с жидом. Слабоватая вещь.

– «Добра оддяка» 28 обор. – Чушь.

– «Рабин и Запор[ожець»] 30. – Чушь

– «Що рабин робить» 32 об. – Чушь.

– «Мошко й Сура» 33. – Чушь.

= «Два рабини» 33 об. – Идет.

– «Бородатий хусит» 34. – Неправдоподобно.

– «Мошко ассесор» 35. – Чушь-размазня.

– «Кравець» 37 об. – Чушь.

– Кобилячі яйця 38. – Чушь.

– «Масло» 39 об. – Чушь.

– «Піп та жид» 41. – Чушь.

+ «Хамуть» 41.

– «Штукою зайшов» 43. – Чушь.

– «Подорожжа до Ерусалими» 44. – Годится в виді суздальск[аго] метелика для народ[ного] чтения.

= «Циган с хроном» 49 об. – Суздаль.

– «А не халасуй» 50 об. – Чушь.

– «Місяць» 50 об. – Чушь.

= «Циган на толоці» 51. – Идет.

+ «А которий?» 52.

= Циган с конем 52 об. – Идет.

= Циган в огірках 52 об. – Идет.

= Що до кого. 53 об. – Идет.

= «Циганський похорон» 53 об. – Идет.

= «Лев і пролев» 54. – Хоть растянуто, но идет.

= «Кацап з гребіньцями» 58 об. – Кой-как.

= Москаль на волах 59. – Кой-как.

= «Періг» 59. – Идет.

= Балта 60. – Правда!

= «Москаль с полотном» 59 об. – Кой-как.

= «Московська ікра» 61 об. – Недурно.

= «Вареники» 62. – Хорошо.

+ «Най по християньски».

+ «Як обшив» 65.

+ «Дочка син» 66.

= «Запорожці у короля» 67 об. – Идет.

= «Пан і Іван в дорозі» 68. – Так себе.

– 63. «Що кому годиться». – Пустяк.

– 64. «Перекусіть, пане!» – Пустяк.

– 65. «Лінивий». – Глупость.

– 66. «Піп на пущі». – Глупость.

+ 67. «Сповідь»

= 68. «Піп с кропилом». – Идет.

– 69. «Піп у ризах.» – Пустяк.

+ 70. «Пущі».

≡ 71. «Чорт». – Оч[ень] остроумно, но коротко.

– 72. «Що (у) кого болить»? – Глупость.

+ 73. «Той що над нами».

+ 74. «Сама учить». – Слабо.

+ 75. «Указ».

= 76. «Чи далеко до Киіва?». – Идет.

= 77. «На калитку». – Идет кой-как.

– 78. «Цікавість». – Слабо.

= 79. «Баба в церкві». – Хорошо.

– 80. «Чужа дитина – не рідна». – Кой-как.

= 81. «Ворона і лис.» – Кой-как.

≡ 82. «Хмельницьк[ий] з Ляхами». – Хорошо.

= 83. «Вовк, собака й кіт». – Недурно.

– 84. Пісня [«Голубонько-дівчинонько, зіронько моя!»]. – Плохо.

– 85. «Безнадія». Перевод «Леноры» Жук[овского]. – Слабо.

= 86. «Пісня» [«Козаче-голубче, соколику мій»!]. – Развита кой-как.

[П. Житецький]

Кінця рукопису Житецького в мене нема.

Як бачимо, рецензія, що дав був тоді Житецький, вийшла для Руданського сувора, навіть через лад сувора [Пізніш і сам Житецький ставивсь до Руданського по-інакшому. 1895 року, оддаючи мені всі рукописи Руданського, він підкреслював, що в Руданського був видатний поетичний талан. – А. Кр.]. Чи не вона була причиною того, що кияни після того не надто поспішилися друкувати Руданського?

Примітки

Подається за виданням: Кримський А., Левченко М. Знадоби для життєпису Степана Руданського. – К.: 1926 р., с. 96 – 99.