Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Акростих

Володимир Самійленко

У мене є одно кохання,

Котре не зраджу я вовік;

Росло воно не день, не рік,

А і зо мною виростало

І квіткою рясною стало…

Не одцвіте моє кохання,

А буде в серці до сконання.

[1886]


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря». – 1886. – Ч. 11. – С. 184. Підпис: B. Сивенький.

Вірш входив у збірку «Україні» 1906 та 1909 р. У виданні збірки 1918 р. відсутній.

Подається за виданням 1906 р.

Акростих – віршовий твір, перші літери рядків якого складають якесь слово чи вираз (в даному випадку це слово «Україна»). В українській поезії акростих («краєгранесіє») відомий з кінця XVI ст.

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 56.