«Де мені подітись з лютою нудьгою...»

Михайло Старицький

Де мені подітись з лютою нудьгою,

Чим мені розбити мою тугу-муку?

Ох, давно я зняв би вже на себе руку,

Та жаль груди давить, серце, за тобою:

Що на тебе гляну, вірная дружино,

Мов з хреста ти знята, біла, наче глина,

Хилишся од вітру, руки мовчки ломиш

І, як перли, сльози без ридання рониш…

Ох, печуть ті сльози полум’ям неситим

Моє хворе серце надвоє розбите:

Що одна, бездольна, ледве душу втрима,

А друга, байдужа, – все перед очима!

1879

Примітки

Вперше надруковано в збірці «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч. II, К., 1883, стор. 117. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 85.