«Ніч згори зорить очима...»

Михайло Старицький

Ніч згори зорить очима,

Скрізь і тиша, й млява…

Тільки в церкві світло блима,

Бо ще йде одправа.

Ой піду, щоб збутись суму,

Я на ту вечірню,

Та отишу свою думу,

Тугу неомірню!

Подивлюсь на ту голоту,

Як вона зітхає,

Свою скруту і турботу

Слізьми виливає;

Подивлюся, свої болі

Власні вирву з лона

Та за скривджених від долі

Положу поклона!

[1882]

Примітки

Вперше надруковано в альманасі «Рада», ч. І, 1883, стор. 181. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 124.