Китиця

В. Ганка,
переклад М. Шашкевича

Віє вітронько з лісів князевих,

біжить миленька ко потоку.

В ковані відра черпле водицю,

водою к діві плине китиця,

кита пахнюща з рож і фіялків.

Ялася діва киту ловити –

пала, ой! пала в студену воду.

«Коби-м відала, китице красна,

хто тя в порхоньку насадив землю,

тому бих дала золотий перстень.

Коби-м відала, китице красна,

хто тебе ликом зв’язав м’ягеньким,

тому би-м дала з коси іглицю.

Коби-м відала, китице красна,

хто тя студенов пустив водицев,

тому бих дала вінець з головки».

Примітки Ю. Романчука

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 79 – 80.

Примітки М. Л. Гончарука

Вперше надруковано в альманасі «Русалка Дністровая», с. 109.

Передруковувалось за автографом, який зберігався в родинному архіві І. І. Срезневського, у вид.: Писання Маркіяна Шашкевича, с. 53 – 54.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 556.