Олень

В. Ганка,
переклад М. Шашкевича

Бігав олень по горах,

скакав сторонами,

красні пароги носив.

Красними парогами

густий ліс продирав,

по лісі скакав

легкими ногами.

Ой та молодець по горах ходив,

долинами ходив у люті бої,

горду зброю на собі носив,

твердов збройов глоти врагів розбивав.

Ніт вже молодця у горах!

Поскочив нань люто лесний враг,

заскалив очі, злобов розжарені,

вдарив тяжков бардов в груди –

застогнали сумно ліси жалостливі;

з молодця випер душу-душицю!

Сеся вилетіла красним тяглим горлом,

з горла красними устами.

Ой тут лежить, тепла кров

тече за душею, що злинула,

сира земля п’є кровцю гарячу.

В каждой діви було жалісненьке серце.

Лежить легінь у землі холодній,

на легіню лежить дубець, дуб,

розкладавсь в суки ширше й ширше.

Ходить олень з красними рогами,

скаче на ногах на шпарких,

горі в листе спинат тонке горло.

Злітаються товпи бистрих кругавців

з всього ліса сюди на сей дуб;

усі покрякують на дубі:

«Пав молодець злобою врага!»

Всі діви плакали молодця.

Примітки Ю. Романчука

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 81 – 82.

Примітки М. Л. Гончарука

Вперше надруковано в альманасі «Русалка Дністровая», с. 110 – 111.

Передрукувалось за автографом, який зберігався в архіві І. І. Срезневського, у вид.: Писання Маркіяна Шашкевича, с. 55 – 56.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 556.