Збигонь

В. Ганка,
переклад М. Шашкевича

Політує голуб з дерева на дерво,

гуде жалісненько горе всьому лісу:

«Ой ти лісе ширий! Літав я тобою

з дорогов голубков, з милов, премиленьков.

Ой, а злобний Збигонь захватив голубку

і заніс у город, ах, у твердий город».

Гей, ходив молодець вкруг твердо-города,

вздохав жалостиво за дорогов милов.

Од города к скалі, на скалі усівси,

сидів, зажурившись, з німим мовчав лісом.

І прилетів голуб, гуде жалісненько.

Підвів головоньку молодець і каже:

«Ти сумний голубче! Сумно ти самому.

Чи тобі кругавець вхопив подружечку?

Ти, Збигоню, тамка на тім тверд-городі,

ти ухватив мою дорогу миленьку

і заніс у город, ой у тверд у город!

Голубче, ти був би-сь з кругавцем боровся,

коби в тебе було удатноє серце;

був би-сь кругавцеві видер сву дорогу,

коби в тебе були драві острі єми,

ти би-сь був погубив кругавця злобного,

коби ти був твердий м’ясожравий зюбець».

«Ну ж, сумний молодче, жени на Збигоня!

В тобі преудале на ворога серце,

в тебе проти нему зброя кріпка, остра,

в тебе му в голову тяжкая бардиця».

Миттю молодець долів, долі темним лісом.

Взяв на себе зброю й на рамена барду,

Спіє лісом темним к городу твердому.

Став у тверд-города

ночі, всюда темно,

товк п’ястуком сильним.

«Хто там?» – слова з замку.

«То я, ловець блудний».

Розверлись ворота.

Товк п’ястуком сильним:

розверлися вторі.

«Де владика Збигонь?»

«За великов світлицев».

Там Збигонь збиточний, там плаче дівиця.

«Гей, одчини ловцю!»

Не одчинив Збигонь. І розбив бардицев

двері дуж молодець, і розбив бардицев

голову Збигоня. Всюда бігав замком

і всьо потовк в замку.

В своєй красной діви лежав до розсвіта.

Прийшло раннє сонце верх дерев у город,

прийшла нова радость в молодецьке серце,

що сву красну діву держить в руках сильних.

«Чия то голубка?»

«Ухватив ю Збигонь,

як мене тут в’язнив,

так ю в тверд-городі».

«В ліси з тверд-города!»

В ліси полетіла, і туда літала,

і сюда літала, з дерева на дерво

зо своїм голубцем, з голубцем сипляла на одній рокиті.

Зрадовалась діва зо своїм молодцем,

ходить сюда-туда, всюда, куда схоче,

з миленьким сипляла на одній постільці.

Примітки

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 77 – 79.