Рожа

В. Ганка,
переклад М. Шашкевича

Ах ти, рожо, красна рожо!

Чому-сь рано розцвіла?

А розцвівши, ізмерзла?

А змерзнувши, зов’яла?

А зов’явши, опала?

Ввечір сиділа-м, сиділа-м довго,

сиділа-м, аж кури запіли;

нічо не могла-м дождатись,

всі тріски, скалки ізжегла-м.

Вснула-м, приснив ми ся сон,

що мені, небозі,

на правій руці із перста

золотий зволікся перстень,

вилетів дорогий камінь.

Я камінця не найшла,

милого ся не дождала.

Примітки

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 83.