«Літо було, пташки лугом…»

Сидір Воробкевич

Літо було, пташки лугом

Мило щебетали;

Огородом, зільниками

Квіти процвітали.

І відрадно, і весняно

Було в серці моїм,

Щебетали і літали

Пташенятка роєм.

Весняночки і гвоздики

Цвіли, процвітали,

Пахощі і аромати

Слали й розливали.

Світом нині буря свище,

Сум аж побирає,

А у груді вбоге серце

Мліє, замирає.

В серці й в світі пишноцвіти

Зісхли, помарніли,

Щебетливі соловії

В вирій полетіли.

Лиш нудьга лишилась, туга,

Сльози й довгі ночі…

Відай, зціпнуть через зиму

Серце й чорні очі!

Примітки

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 34 – 35.