«Зроби мені, гуцулику…»

Сидір Воробкевич

«Зроби мені, гуцулику,

Тисову барівку

Не на пиво, не на вино

І не на горівку,

Лиш на мої гіркі сльози

Гарячі, криваві,

Нехай мають підпивати

Вороги лукаві.

Мої сльози то отрута,

Вип’ють і загинуть,

І не зможуть говорити

Більше на дівчину».

Зробив гуцул барівочку,

Любка наповнила

Сльозоньками гарячими

І гостий спросила,

Всіх недругів, підбрехачів.

Їли, підпивали –

І від сліз тих загинули,

І вже не брехали.

Знов до любки хлопець ходить,

В очі зазирає,

І голубить і цілує,

К серцю пригортає.

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 46 – 47.