3. Юрба чи особистість?
Дмитро Донцов
Хто каже організація – організація на службі не партії, а світогляду – той каже: особистість, характер.
Ні один народ не рівний другому народові. Ні одна голова не рівна другій голові. Організація вимагає перецідження своїх членів або кандідатів на них відповідно до їх здібностей і характеру.
Світогляд, який, відкидаючи демократичне звеличення маси, має на меті згуртувати довкола себе найліпших, мусить коритися аристократичній засаді: мусить довірити провід теж найліпшим головам. Світогляд, коли приступає до організації, повинен базуватися не на більшості, але на особистості.
«Моя боротьба» взорується під тим оглядом на концепції «третої імперії», на концепції націонал-соціалістичної держави.
«Хто нині думає,– пише Гітлер, – що народна, націонал-соціалістична держава різнитиметься від інших лише ліпшим політичним устроєм, або ліпшим устроєм свого господарського життя, себто ліпшою рівновагою між багатством і бідністю, або більшою участю ширших верств в економічних процесах, або справедливішою винагородою, усуненням завеликих різниць в платнях – той глядить лише на поверхню з’явищ, той не має найменшого поняття, що ми розуміємо під світоглядом».
Все оте, щойно згадане, хоч і осягнене, не дає ніякої забезпеки довготривалості організму, не обгрунтує його великості. Народ, який прив’язуватиме вагу лише до зовнішних форм, ніколи не може бути певним перемоги в перегонах народів. Рух, який матиме лише таку ціль, ніколи не створить нічого дійсно великого. Велике в історії творила лише велика індивідуальність, лише люди з великою душею і характером. Сего треба передусім, щоби трималася будова чи держави, чи організації.
Кожна людська збірнота лише тоді – можна сказати – добре зорганізована, коли дає як найширшу дорогу енергії творчих сил особистості. Коли основана на особистім доборі. Поставити творчу особистість на службу своєї збірноти – ось ціль справної організації. Сам механізм економічної чи політичної праці мертвий, коли його не впроваджують в рух такі особистості.
Організація повинна робити все, щоби помагати витягати вгору – з маси – здібні голови, здібні мізки і тверді характери.
Бо не в кількості, не в механічнім тягарі маси лежить сила організації, а в тих творчих одиницях, за якими підуть маси, які на тих масах витиснуть печать свого духа і сили свого характеру.
І навпаки, те саме добро організації вимагає, щоб усунути з неї одиниці, які не є ніякими одиницями, лише – нулями. Творчий чин особистості, не вартість маси, рішають про успіх збірноти.