5. Лист архієпископа Парфенія (Левицького) до Всеукраїнської Православної Церковної Ради

29 квітня 1921 р.

Листи Ц[ерковної] Ради, послані Всеукраїнській Православній Церковній Раді через всечесного п.-о. Ксенофонта Соколовського я одержав і висловлюю Раді мою щиру подяку за любов і пошану.

Відомо Богові, що я дуже бажав і тепер бажаю прибути до Києва, щоб допомогти, скільки од мене залежить, церковним українським справам і визволити з напасти братів моїх – українських пастирів.

П.-о. Ксенофонт посвідчить, що вже був призначений день виїзду з Полтави, обмірковано було й маршрут, тільки не прийшлось виїхать. Причин багато, а найважливіші такі: я хворий і слабий; переїхать 360 в[ерст] на конях та ще при таких смутках, що панують скрізь на Полтавщині, трудно, неможливо; се кажуть всі, хто бачив і знає мене, навіть лікарі. Я й на се не вважаю. Для святого діла поїх[ав] би, хотя би прийшлось і вмерти в дорозі. Боюсь, що, як виїду, загине церковне українське діло на Полтавщині. Зразу пришлють другого архиєрея, що поведе діло инакше, і загине все, що тут зроблено було до сієї пори.

Коли Бог поможе найти єпископа, що замінить мене в Полтаві, то, може, згодом, я і прибув би до Києва.

А поки що од усього серця бажаю членам Ради і всім православним киянам, українцям мира, спокою, і многих милостей од Бога.

Архиєпископ Парфеній, керуючий Пол тавською] єпархією.

Року Божого 1921, квітня 29-го.

м. Полтава

З оригіналом згідно:

Секретар ВПЦР:

[Ів. Тарасенко]

Ф. 3984. – Оп. 4. – Спр. ЗІ. – Арк. 9. Машинопис. Засвідчена копія, неправлений текст, багато друкарських помилок.

Примітки

Подається за виданням: Перший всеукраїнський православний церковний собор УАПЦ. – Київ-Львів, 1999 р., с. 442.