Відомості 1 пол. 19 ст.

За даними, узагальненими у 1805 році по Катеринославській губернії у цілому, Дереївка і Куцеволівка були віднесені до числа малоземельних (проти розрахункових 13050 дес. не вистачало 4550), у зв’язку з чим частині їх жителів було запропоновано переселитися до сіл Жовтого і Зеленого Комісарівської волості, де для них виділялася необхідна кількість землі для заселення.

Але із-за віддаленості (50 верст) та, вочевидь, не кращої якості землі, дереївці і куцеволівці відмовилися від її прийняття (ДАОО, ф.1, оп.220, спр.1 (1804), ч.1, арк. 169 зв.-170, 171 зв.-172). Більш того, уже в цьому році у складі жителів села Дереївки було зафіксовано 12, села Куцеволівки – 9 осіб чоловічої статі у стані козаків, які почали прибувати на терени краю в рамках офіційного переселення з малоземельних малоросійських Полтавської і Чернігівської губерній (там же, арк. 169).

Влітку того ж 1805 року, відповідно до указу Катеринославської межової канцелярії, землеміром Колмаковим було проведене генеральне межування земельної дачі сіл Дереївки і Куцеволівки. З огляду на її розміри, наявність берегової лінії, значну кількість островів, озер та інших специфічних угідь межування здійснювалося впродовж кількох місяців. Певного часу потребувало і погодження окружної межі з власниками суміжних дач, які межувалися по суті одночасно.

Зокрема, за більш конкретними відомостями з алфавіту дач Верхньодніпровського повіту у фондах Межового архіву в РДАДА (м. Москва), де в даний час зберігається план генерального межування Дереївсько-Куцеволівської дачі (РДАДА, ф. 1354, оп. 113, ч.1), землеміром Колмаковим у цей же рік 13 червня була відмежована дача сільця Ясинуватки поручика Матвія Пугачевського, 18 липня – сільця Бєдіна прапорщика Григорія Занфірова, 16 серпня – сільця Парного значкового товариша Степана Величка, 17 серпня – сільця Крутоярівки Євдокима і Матвія Линевських, 25 вересня – сільця Куп’євахи ротмістрші Євдокії Пареної.

У зв’язку з виникненням спірних питань з власниками дач Плахтіївського кута до наступного 1806 року було відкладене межування порубіжних сілець Іванівки, Малої Дереївки, Млинів та казенного села Плахтіївки, стосовно яких в архіві Межової канцелярії збереглося креслення пройденої у 1805 році межі та викопіровка з тогочасного плану дачі села Дереївки (РДАДА, ф. 1308, оп. 5, ч. 4, дд. 1873, 1875). Цілих два роки тягнувся також спір з поручиком Василем Лауданським за межі дачі сільця Лимани, від владнання якого збереглися два плани цих місць (там же, оп. 2, дд. 123-124). Крім того, впродовж 1806-1810 років тривала тяжба Лауданського стосовно дач сільця Ясенуватого і хутора Шутєва, порубіжного до Дереївсько-Куцеволівської дачі (там же, дд. 866-869 з польовими записками та дд. 870-872 із спірним і двома спеціальними планами).

Не виключено, що мали місце й інші неузгодженості, що потребували вирішення. У підсумку ж, лише через 20 років після початку межування (7 жовтня 1825 року) офіційно затверджений план та межова книга казенних сіл Дереївки і Куцеволівки надійшли на зберігання до Московського межового архіву, отримавши за генеральним планом Верхньодніпровського повіту № 64, за повітовим алфавітом – № Д-2. Їх ідентичні примірники зберігалися також у сільській управі, в Катеринославській губернській палаті цивільного суду та у Верхньодніпровському повітовому суді, але, на жаль, були втрачені. Не вдалося відшукати також польові записки землеміра, які мали зберігатися у фондах Московського межового архіву.

Із-за розмірів плану, що виконувався у масштабі 100 саж. в англ. дюймі і має площу понад 7 квадратних метрів (2,5×3 м), нам не вдалося оперативно замовити його компактну копію. Не дивлячись на це, досить повне уявлення про Дереївсько-Куцеволівську земельну дачу за підсумками генерального межування можна отримати з її обрисів на фрагменті з 2-х верстового атласу повіту, який саме і укладався для більш зручного використання.

Щодо складу дачі, за зведеними статистичними підрахунками вона обіймала 10123 дес. 1167 кв. саж., з яких 7815 дес. і 216 кв. саж. було віднесено до придатних угідь, решту – 2308 дес. і 951 кв. саж. – до непридатної землі. Це у цілому на 1163 дес. більше, ніж було за обліковими даними кінця XVIII ст. Причому весь абсолютний приріст приходиться на непридатні землі, до яких додалася також частина (685 дес.) землі, що раніше відносилася до числа придатних угідь.

За таблицями обрахунку угідь до плану дачі сіл Дереївки і Куцеволівки 1841 року, як у їх початковому варіанті, так і після внесених коректив, спостерігаєтся зворотній процес помітного збільшення частки саме придатної землі. Зокрема, за попереднім варіантом розрахунків маємо наступні дані в розрізі планшетів плану:

Складено за: РДІА, ф. 380, оп. 7, спр. 162, арк. 3 – 12, 16 – 17.

Примітка: для проведення вимірів чинами Корпусу топографів використовувався квадрат з сторонами 50×48 сажнів. Відповідно кожні 48 частин такого квадрату складали 1 десятину, або усталені 2400 кв. сажнів. При прийнятті отриманих результатів у відповідному департаменті Міністерства державного майна кількість сажнів з розрахункової міри було переведено у звичайні, хоча і не по всіх позиціях.

Крім того, були внесені зміни щодо складу окремих угідь та їх загальний перерахунок, які для наглядності виділені окремим шрифтом. Враховуючи об’ємний формат зведеної таблиці, до якої вносилися корективи (там же, арк. 30), відповідні дані в розрізі розрахунків щодо придатних і непридатних угідь приведено відокремлено.

Найбільш помітних змін зазнали показники в межах 2-го планшету плану, де було зменшено кількість землі під шляхами, натомість зросли розміри орної землі, доданої до її найбільшої ділянки (на плані це поле за № 177). Аналогічно збільшено і обсяги орної землі в найбільшій ділянці № 82 у межах 1-го планшету, але за рахунок чого це відбулося, відповіді з аналізу проведених коректив не простежується. Таку ж ситуацію маємо і стосовно незначного зменшення орної землі у межах 6-го планшету. Не мають підтвердження і мотиви коригування деяких інших даних. Значною мірою ускладнювали перерахунки виокремлені відомості планшетів 2, 5 і 6 щодо земель лісництва і церковних установ.

Загальну кількість землі було вирахувано за сумою даних в розрізі угідь, віднесених до придатних і непридатних. При цьому баланс по кожному планшету та виду угідь не було звірено. В результаті маємо всі підстави констатувати певну невідповідність офіційно зафіксованої кількості землі та її реальних значень.

Очевидно не випадково за наявними обліковими даними на кінець цього ж десятиліття (1849 рік) стосовно сіл Дереївки і Куцеволівки маємо відомості вже про інший, причому значно менший обсяг землі у їх розпорядженні – 10115 дес. При цьому стосовно складу угідь згадується лише про ліси, площа яких на цей час зросла до 971 дес. 440 саж. (ІР НБУВ, ф. V, спр. 3712, арк. 206).