4.2. Договір 1381 р.

Талах В. М.

Увагу дослідників завжди привертала обставина, що договори 29 шабана і 27 зу-ль-када є практично однаковими за змістом, і відрізняються лише складом підписантів з ординської сторони. У зв’язку із цим К. Дезімоні розглядав їх як один договір, переговори стосовно якого відбувалися з листопада 1380 до лютого 1381 р. [Belgrano 1872: 171; Desimoni 1887: 161-162]. На думку В. Гейда листопадовий текст не був підписаний і є лише проектом договору, формально укладеного у лютому наступного року [Heyd 1886: 206, note 1]. В. Гейда підтримав В. Смірнов, який висловив припущення, що Черкес та Ільяс-бек – взагалі одна й та ж особа [Смирнов 1887: 136]. У тій або іншій формі гіпотезу В. Гейда приймають О. Васільєв [Vasiliev 1936: 177], О. Скржинська [Скржинская 2006: 89-90], В. Гулевич [Гулевич 2013: 156].

Однак, як зазначає В. Чіочільтан, аргумент В. Гейда про «непідписаний» договір 1380 р.

«істотно підривається, якщо ми згадаємо, що перший текст – це не оригінальний договір від 27 листопада 1380 р., а пізніша копія, яку ми можемо вважати непідписаною, але яка, тим не менш, згадує всіх учасників договору з татарського та генуезького боку; нотаріус, який зняв копію, підтверджує, що вона зроблена з кафінських офіційних документів […], і відсутність підписів є нормальним станом речей, якщо автентичність підтверджує нотаріус» [Ciocîltan 2012: 230, note 344].

При цьому, в самому тексті є пряма вказівка на те, що писець зробив відмітку про посвідчення тексту п’ятьма чи шістьма свідками з ординського боку. Отже, договори листопада 1380 та лютого 1381 р. є двома окремими актами, існування яких обумовлено не відмінністю правової природи, а конкретно-історичними обставинами підписання.