Додаток 18. Універсал гетьмана Богдана Хмельницького про “послушенство” міщан містечка Вигурівщина Свято-Михайлівському Золотоверхому монастиреві

Парнікоза І.Ю.

“Той же Богдан, гетман, містечко Викгуровщину со обстоятелстви и міщанским послушанием всяким и показанщиною от винокурен козацких без всякого их противления монастиреві Михайловскому отдает универсалом.

Богдан Хмелницкий, гетман з Войском его црского пресвітлого величества Запорозким.

Ознаймуем сим ншим писанием, кому бы о том відат надлежало, меновите пну полковникови киевскому, также козаком и мещаном містечка Викгуровщини обывателем, иж ми тое містечко Викгуровщизну з ставами, сіножатми, озерами, полями и иншими всіми // (арк. 51 зв.) акциденціями, которих перед войною дедичниї пнове и их намісники заживали з арендами вшелякими так пивними, яко медовими и горілчаними, конферовали на монастир стого архистратига Михаїла Золотоверхого. Зачим міти хочем и владзею ншею приказуем, абысте всі, коториї одно до повинностей міских належите и не естесте козаками, вшелякое послушенство и подданство его млсти отцу Феодосию Василиевичуа, архимандрите слуцкому а игуменови монастира тамошнего михайловскогоб, также намісникови его, там зосланому, отдавали; козаки жебы в жадниї найменшие провента не втручалис, ани жадними шинъками не бавилис под срокгим войсковим каранєм, показанщизну абы всі звичайне, як и всюди так козаки, як и мещане, кром жадного спротивленя се отдавали, не чинечи иначей; а коториї би якую колвек чинили кривду и перешкоду, так козаки, яко и мещане, ежели бы не послушними были, таковий кождий сурового войскового не уйдет караня.

Дат з Чигирина, дня 22 мая, року 1654.

Богдан Хмелницкий, рука власная”.

ІР НБУВ, ф. 301, № 216 Г, по оп. № 32, 1 арк. Оригінал.

ІР НБУВ, ф. 307, № 535/1763, арк. 51–51 зв. Копія.

Опубліковано: Акты ЗР. – Т. V. – СПб, 1853. – № 41. – С. 93; Документи Богдана Хмельницького. 1648–1657 рр. – К., 1961. – № 250. – С. 347–348; Універсали Богдана Хмельницького. – К., 1998. – № 77. – С. 145–146.