Ландшафтний заказник місцевого значення «Ландшафтний заказник на лівому березі оз. Конча»
Парнікоза І.Ю.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Ландшафтний заказник на лівому березі оз. Конча», створено розпорядженням Київської державної адміністрації від 14.10.1997 р. № 1628. Об’єкт знаходиться у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів». Його площа 80 га. Створення цього заказника в луці озера Конча мало прозаїчний характер – створювати захищене оточення для дачі Л. Кучми. . Проте, саме ця обставина дозволила зберегти тут надзвичайно цінні масиви заплавного лісу.
Заказник розташовано на правому березі Дніпра, в південній рекреаційній зоні Києва, на лівому березі озера Конча. Територія характеризується різноманітними та добре збереженими екотопами. Рослинність представлена луками та заплавними лісами, є тут і болота.
Найбільшою мірою тут виявлені комплекси справжніх та болотистих лук. Різноманітні за видовим складом справжні луки з угрупованнями костриці лучної та тонконогу лучного. Різнотрав'я представлено переважно такими лучними видами, як волошка лучна, конюшини повзуча та лучна, лядвенець український, цибуля гранчаста, коронарія зозуляча (зозулин цвіт), суховершки звичайні, горошок мишачий, подорожник ланцето-видний. По більш зволожених ділянках розсіяно зростають цінна лікарська рослина валеріана висока і півники сибірські. Останнім часом цей високодекоративний, гарно квітучий вид зникає з околиць Києва внаслідок нерегламентованого збирання на букети. На більш сухих ділянках лук відмічені "плями" суниць зелених – південного лісостепового та степового виду, який знаходиться тут на північній межі свого поширення.
Болотисті луки у зниженнях рельєфу заросли осокою гострою. У травостої значна участь гідрофільних видів: звичайними є гадючник в'язолистий, щавель кінський, хвощ річковий, плакун верболистий, вербозілля звичайне, очеретянка звичайна, осока дерниста. Зростає тут і мало поширена в регіоні чина болотна.
Серед боліт переважають угруповання осок гострої та лисячої, зустрічаються півники болотні, лепешняк великий, сусак зонтичний.
Лісова рослинність є характерним елементом цього заплавного комплексу. Переважають заплавні діброви, які мають досить різноманітний склад деревостану та трав'яного покриву і розміщується на гривах хвилястої заплави. На найвищих рівнях заплави збереглися розріджені вікові діброви з незначною домішкою в деревостані тополі чорної, верби і в'яза. В підліску зростають бруслина європейська, свидина кров'яна і крушина ламка. На більш освітлених ділянках переважають лучні злаки, місцями – з густими заростями ожини, серед лісових видів звичайні конвалія травнева, різник вузлуватий, хвилівник звичайний, дзвоники персиколисті, на галявинах багато суниць, на більш порушених ділянках ростуть кропива і розрив-трава дрібноквіткова.
Рослинний покрив зазначеної території загалом збережений добре, він різноманітний і типовий для заплави Дніпра.
Тваринний світ території представлений зайцем сірим, кротом, значно рідше трапляються лисиця звичайна, єнот, тхір лісовий і ласиця. Зрідка територію відвідують свині дикі, іноді заходять лосі і сарни.
3 представників орнітофауни найчастіше зустрічаються зяблик, соловейко східний, синиця велика, шпак, гава та щиглик, більш-менш звичайними є дрозди чорний та чикотень, синиця голуба і костогриз. Рідкісними мешканцями слід визнати одуда, крутиголовку, іволгу, дятла великого строкатого. По узбережжю водойми часто трапляються чапля сіра, гніздяться крижень та чирок-тріскунок.
3 плазунів виявлені лише вуж звичайний і ящірка прудка, а із земноводних – жаби озерна та ставкова, кумка червоночерева.
Розвинена мережа доріг сприяє активному відвідуванню цієї території людьми, найчастіше з метою рибальства і збору квітучих рослин, що безумовно завдає шкоди природним екосистемам.
Підготовано за (Природно-заповідний.., 2001) та власними даними.
.