Загальнозоологічний заказник місцевого значення гирлової системи р. Віта, островів Ольгин та Козачий

Парнікоза І.Ю.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення гирлової системи р. Віта, островів Ольгин та Козачий, в пізніших зведеннях – "Острови Ольжин та Козачий", оголошено на площі 470,0 га. Заказник являє собою ділянку акваторії Дніпра вздовж правого берега на південній окраїні міста Києва з островами Ольжин Проміжний та Козачий, гирловою системою р. Віта та урочищем Лящівка.

Північно-західна частина заказника включає в себе гирлову систему р. Віта – ряд проток, розміщених між лівим берегом островів Козачий та Ольжин та правим берегом Дніпра, разом з урочищем Лящівка на правому березі Дніпра. Центральна частина заказника – острови Козачий та Ольжин. До південно-східної частини заказника входить також 300-метрова смуга акваторії вздовж лівого берега цих островів. Саме ця територія до 1934 р. входила до складу природного заповідника "Конча-Заспа".

Острови Козачий та Ольжин – це заплавні острови з добре збереженими в у природному стані заплавними екосистемами, характерними для середньої течії Дніпра з унікальними природними елементами.

На Ольжиному острові найбільші площі займають піднесені ділянки з піщаними луками. На сухіших ділянках домінує куничник наземний, місцями – келерія сиза. Типовими видами цих лук є пижмо звичайне, щавель гороб'ячий, заяча капуста шестирядна, їдка та пурпурова, гвоздика Борбаша, полин дніпровський, холодки лікарський та багатолистий. На піщаних луках нижчого рівня, за переважання у травостої куничника наземного, більшу роль відіграють не псамофітні, а суто лучні види – келерія Делявіня, деревій заплавний, конюшини рівнинна та альпійська, а також підмаренник здутоплодий.

Заболочені зниження зайняті переважно угрупованнями лепешняку великого. В найглибших місцях знижень трапляються куртини і смуги рогозу широколистого та угруповання осоки омської. Значну участь в будові болотних угруповань відіграють чистець болотний, хвощ лучний, очеретянка, вовконіг європейський. Тут зростає такий малопоширений вид, як самосил часниковий, що знаходиться тут на західній межі ареалу.

Лісові ділянки трапляються на Ольжиному фрагментарно; значно частіше тут представлені групи дерев: осокорів, на підвищених місцях – сосен.

Є ділянки з домінуванням чагарникових верб, переважно верби попелястої, а також аморфи – адвентивного чагарника, що дуже поширився в заплаві Дніпра.

Острів Козачий та Проміжний – це збережені у природному стані заплавні острови зі справжніми та болотистими луками і лісовою рослинністю.

Основні площі серед лучної рослинності островів Козачий та Проміжний займають угруповання справжніх лук, які представлені переважно угрупованнями з домінуванням мітлиці велетенської і тонконогу лучного, менша площа зайнята угрупованнями костриці лучної. На цих луках зростає малопоширений в регіоні вид – тирлич звичайний. Серед болотистих лук основні площі займають угруповання осоки гострої.

Лісова рослинність представлена залишками заплавної діброви з розрідженим деревостаном. Окремі дуби мають широку розлогу крону і у віці близько 100 років досягають висоти 17 м та діаметра до 90 см. Трав'яний покрив на цих ділянках утворюють лучні злаки, "плямами" розміщуються типові заплавні види – хвилівник звичайний і пижмо звичайне, на підвищеннях поодиноко зростає полин лікарський ("боже дерево"). В прирусловій частині вузькими смугами розміщуються угруповання верб, переважно попелястої та тритичинкової; у трав'яному покриві тут домінують мітлиця повзуча і осока гостра.

У заказнику виявлено три види рослин з Червоної книги України (пальчатокорінник м'ясочервоний, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча) та три види, що підлягають охороні на території м. Києва (латаття біле, латаття сніжно-біле, тирлич звичайний). Пальчатокорінник (зозульки) м'ясо-червоний, зокрема, станом на 2021 р. поширений окремими особинами групами по західному узбережжю центральної частини острова. Загалом, популяція налічувала кілька десятків квітуючих особин. На луках західного узбережжя південної частини острова в 2021 р. виявлено занесені до Червоної книги України (2009а) півники сибірські (Iris sibirica).

Цікавою та надзвичайно багатою для міської зони є фауна даного заказника. Зоопланктон пригирлової системи річки Віта характеризується високою видовою різноманітністю та кількісними показниками. Він представлений 105-ма видами (коловертки, веслоногі та гіллястовусі ракоподібні). Великим різноманіттям характеризуються і комахи – бабки, метелики, перетинчастокрилі, двокрилі. Серед них є види, занесені до Червоної книги України: дозорець-імператор, сколія-гігант, ляра анафемська, сфекс рудуватий, ксилокопа звичайна, джміль вірменський та мнемозина.

Ця місцевість завжди мала велике значення для відтворення багатьох видів риб. Саме тому ще минулого століття вона входила до першого на території України рибного заповідника. Зараз тут мешкає 29 видів риб, серед них цінні промислові види: сом, лящ, щука, судак та інші. Тут збереглися риби реофільного комплексу (вони потребують добре вираженої течії), чисельність яких в інших ділянках Дніпра знижується: головень, носар, кліпець. Суміжні прибережні ділянки в період весняної повені є важливими нерестовими угіддями.

В Канівському водосховищі спостерігається дефіцит нерестовищ, тому пригирлова система р. Віта та урочище Лящівка мають особливо велике значення для розмноження риб, особливо риб-фітофілів (тих видів, що відкладають ікру на затоплені рослини). Відносна чисельність цьоголітньої молоді риб тут втричі перевищує показники для водосховища в цілому, а для промислових видів – ще більше ( для плітки – у 4 рази, для ляща – у 7 разів). Тут ще зустрічаються стерлядь (рідкісний вид осетрових риб) та мінога українська, занесені до Червоної книги України.

Земноводні та плазуни представлені у заказнику жабою озерною, кумкою, мідянкою, ящіркою прудкою та черепахою болотяною.

Дуже багатою є орнітофауна заказника, що обумовлено різноманіттям біотопів. На болотах, затоках, протоках багаточисельними є чапля сіра, велика біла чапля, квак, водяна курочка, лиска, блакитний рибалочка, плиска біла, очеретянки та інші, на ділянках суходолу – горобець польовий, сорокопуд жулан, одуд, чорний дрізд, соловейко східний, іволга, підсоколик малий, шуліка чорний (Milvus migrans, ЧКУ, категорія вразливий вид) та інші. Острови відвідують орлан-білохвіст (Haliaeetus allbicilla, ЧКУ, категорія рідкісний вид) та скопа (Pandion haliaetus, ЧКУ, категорія зникаючий вид). На острові Козачий звичайним видом є деркач – вид, занесений до Європейського Червоного списку.

Острови та пригирлова система річки Віти – улюблене місце відпочинку мігруючих птахів. Взимку серед інших видів тут тримаються омелюх, дрізд-чикотень, корольок жовтоголовий.

Окрасою південної частини Козачого острова є колонія чапель (біля 100 гнізд). Поруч з сірими чаплями, чисельність гнізд яких тут є найвищою, в колонії гніздяться кваки та великі білі чаплі.

Станом на 1928 р. Е. (М.) В. Шарлеманем у заповіднику «Конча-Заспа» були зафіксовані наступні види ссавців (наводимо з сучасними назвами): нетопир (імовірно – Pipistrellus nathusii); вечірниця дозірна (Nyctalus noctula); кажан пізній (Eptesicus serotinus); вухань бурий (Plecotus auritus) – рідко; їжак (Erinaceus roumanicus) – рідко; мідиця звичайна (Sorex araneus); рясоніжка велика (Neomys fodiens); норка європейська (Mustela lutreola); тхір лісовий (Mustela putorius); ласиця мала (Mustela nivalis); горностай (Mustela erminea) – здобуто два екземпляри; вовк (Canis lupus) – заходив в сурові зими; лисиця (Vulpes vulpes); вивірка (Sciurus vulgaris) – рідко; бобер (Castor fiber) – ще в 1920-30 рр. був тут порівняно звичайним. Пізніше до заповідника запливали лише окремі особини з Верхнього Дніпра. Такі особини спостерігалися 1927 та 1928 рр.; пацюк сірий (Rattus norvegicus); миша хатня (Mus musculus); миша польова (Apodemus agrarius); мишак європейський (Sylvaemus sylvaticus); полівка звичайна (Microtus arvalis); полівка водяна (Arvicolla amphibius); заєць сірий (Lepus europaeus) та козуля (Capreolus capreolus) – кілька особин жило в лісі правого берега озера Конча. Іноді козуля заходила і на лівий берег озера Конча (Шарлемань, 1928).

За даними https://www.inaturalist.org у 2006 р. та 2020 р. на острові Козачий зафіксовано норку американську (Neovison vison).

В наш час прямі спостереження та вивчення слідів життєдіяльності тварин дозволяють стверджувати наявність червонокнижних ссавців (видра річкова, ЧКУ, категорія вразливий вид (зокрема, згідно даним https://ukrbin.com/ на острові Козачий), горностай ЧКУ, категорія вразливий вид), а крім них – лося (Alces alces, ЧКУ, вразливий вид), дикого кабана, козулі, зайця сірого, білки, бобра, ондатри, лисиці, єнота, ласиці, норки американської, їжака, а також низки видів рукокрилих .