Ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Тягле»

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт створено Рішенням Київради № від 11.2019 р. Він являє собою останні залишки великого лівобережного заплавного масиву в межах Дарницького району м. Києва навколо озера Тягле.

Загальна площа об’єкту – 15 га.

Землі не надані у власність чи користування.

В давнину усе київське лівобережжя навпроти літописних круч являло собою суцільні заплавні луки пронизані величезною кількістю проток та озер. В княжі часи лівобережжя належало Чернігівському князю і потрапило в орбіту його господарчих інтересів. Систему розташованих в південній частині київської заплави заток звали Золочею. Мабуть, тоді Золоча була значно повноводнішою. Наразі давній Золочі відповідають Русанівська протока та протока Підбірна, що починається в районі Південного мосту, впадаючи в Дніпро біля с. Вишенки.

Після закінчення спорудження Південного мосту гідронамив ховає заплаву мальовничого урочища Чорні Лози, на місці якого постали нові житлові масиви Осокорки та Позняки. Забудова поступово просувається вздовж озера Вирлиця, перетвореного на кар’єр для гідронамиву. Для гідронамиву активно використовуються також колись невеличкі заплавні озера Тягле, Небреж, Мартишів. Внаслідок цього вони значно збільшились у площі. Вздовж р. Дніпро та протоки Підбірна протягнулися суцільні городницькі товариства. Хаотичне захоплення землі тут на початку 90-х ніхто не контролював. Тож наразі від колись неозорого заплавного масиву залишився невеликий фрагмент затиснутий між міською забудовою та трансформованими ландшафтами, що негайно потребує охорони.

Вказана ділянка в наш час характеризується добрим ступенем збереженості усіх типів заплавної рослинності. Саме тут збереглися чи не найбільші в межах міста площі водної, навколоводної, лучної, болотяної рослинності та фрагменти заплавних лісів (зокрема в ур. Березівка, південніше оз. Тягле).

Водна рослинність цього заплавного масиву характеризується великим різноманіттям: ряски мала та трироздільна, жабурник звичайний є звичайними видами водних поверхонь. З занурених рослин звичайними є елодея канадська, кушир занурений, різак алоєвидний. Високу цінність мають поширені тут угруповання сальвінії плаваючої, латаття білого та глечиків жовтих. Через свою рідкість та вразливість їх занесено до Зеленої книги України, сальвінія плаваюча охороняється Червоною книгою України, а інші дві рослини рішеннями Київради. Добре розвинутою є прибережно-водна рослинність тут зростають куга озерна, плакун лозний, чистець болотяний, вовконіг європейський, чихавка звичайна, частуха подорожникова, стрілолист, сусак зонтичний, а також рідкісну наразі в Києві рослину – їжачу головку зринувшу, що охороняється рішенням Київради № 880/2290.

На вологих луках проектованого ландшафтного заказника зростають такі типово заплавні рослин, як цибуля гранчаста та жовтець їдкий, нечисленний у Києві подорожник середній. Наразі тут знаходяться популяції червонокнижної орхідеї – пальчатокорінника м’ясо-червоного, а також таких рослин, як півники сибірські та тирлич звичайний, що охороняються Рішенням Київради № 219/940. На заболочених ділянках зростають гірчак почечуйний, вербозілля звичайне та такі рідкісні види, як лепеха та півники болотяні, що охороняються рішенням Київради № 880/2290.

Значну площу займають піщані луки, на яких звичайними видами є пижмо, холодок лікарський, гвоздика Борбаша, заяча капуста звичайна та шестирядна. Фрагменти листяного лісу розташовуються головним чином вздовж проток та представлені деревостанами з тополі чорної або осокора, верби білої. Значною є участь осики та берези. Невеличкі масиви листяного лісу надзвичайно багаті на гриби, зокрема такі цінні їстівні види, як підберезники та підосичники. Великого різноманіття досягають сапротрофні та дереворуйнівні гриби. На території об’єкту також наявні значні за площею зарості верби гостролистої (шелюги) та аморфи чагарникової.

Світ тварин заплави надзвичайно розмаїтий і мало вивчений. Але можна констатувати, що різноманітність умов та велика площа проектованого ландшафтного заказника забезпечують самопідтримання усіх ланок тваринного світу природних територій. Найбільш багатим є світ комах, серед яких червонокнижні: поліксена, махаон, подалірій, джміль яскравий, стрічкарка блакитна, вусач мускусний та багато інших. Тут також виявлено червонокнижну бабку дозорця-імператора (Anax imperator). В численних протоках та озерах мешкають великі популяції річкового рака, що стрімко зникає з водойм Києва внаслідок їх прогресуючого забруднення. Великим є різноманіття водних м’якунів, серед яких низка видів жабурниць та скойок. Зустрічається тут і рідкісна у Києві псевдоанадонта плоска. З дрібніших м’якунів поширені численні види ставковиків, катушок, лужанок, а також кульки та річкові чашечки. З рідкісних безхребетних у тутешніх водоймах ще досить часто трапляється червонокнижна п’явка медична.

Характер ландшафтів визначає на вказаній території земноводних – їх тут аж 10 видів. З них ропуха сіра, гостроморда жаба, деревна жаба, кумка червоночерева, а також звичайний та гребінчастий тритони охороняються на території України згідно додатків до Бернської конвенції. З плазунів на території заплавних лук мешкають вуж звичайний та прудка ящірка, що охороняється Бернською конвенцією, а також болотяна черепаха, що внесена до переліку видів, які мають охорону на території м. Києва. Зрідка на піщаних луках заплави зустрічається рідкісна червонокнижна змія – мідянка.

Надзвичайно велике значення має територія проектованого ландшафтного заказника для птахів, адже урочище розташоване уздовж Дніпровського екологічного коридору, до того ж там де міграціям птахів перешкоджає наявність великого міста. Тож великі маси перелітних птахів, головним чином коловодних (качки, гуси, кулики) на шляху своєї міграції знаходять тут довогоочікуваний перепочинок. При цьому слід нагадати, що згідно ратифікованій Україною Конвенції “Про охорону мігруючих видів птахів”, наша держава зобов’язалася сприяти охороні перелітних видів та зберігати необхідні для цього місця. Крім перелітних видів на заплаві постійно мешкають білі лелеки, сірі чаплі, бугай, вовчок, на поодиноких деревах гніздують ворон та одуд. Великим є різноманіття горобиних птахів: плиски жовта й біла, вивільга, соловейко східний, ластівки сільська, міська, берегова та багато інших. На озері Тягле існує колонія чорного та річкового крячків. Регулярно трапляються озерний та сріблястий мартини.

За даними В. Казанника на озері Тягле зустрічаються такі види птахів:

1. Пірникоза мала

2. Пірникоза велика

3. Баклан великий

4. Чепура велика

5. Чапля сіра

6. Квак

7. Бугайчик

8. Лелека білий

9. Гуменник

10. Лебідь-шипун

11. Крижень

12. Чирянка велика

13. Чирянка мала

14. Свищ

15. Шилохвіст

16. Широконіска

17. Чернь чубата

18. Чернь морська

19. Попелюх

20. Морянка

21. Гоголь (ЧКУ)

22. Турпан

23. Крех великий

24. Крех середній (ЧКУ)

25. Крех малий

26. Осоїд

27. Лунь польовий (ЧКУ)

28. Зимняк

29. Канюк звичайний

30. Яструб малий

31. Яструб великий

32. Змієїд (ЧКУ)

33. Орлан-білохвіст (ЧКУ)

34. Сапсан (ЧКУ)

35. Підсоколик великий

36. Боривітер звичайний

37. Куріпка сіра

38. Пастушок

39. Деркач

40. Лиска

41. Курочка водяна

42. Кулик-сорока (ЧКУ)

43. Чайка

44. Коловодник лісовий

45. Коловодник звичайний

46. Баранець звичайний

47. Мартин звичайний

48. Мартин жовтоногий

49. Мартин сивий

50. Крячок чорний

51. Крячок білощокий

52. Крячок білокрилий

53. Крячок річковий

54. Припутень

55. Голуб сизий

56. Горлиця садова

57. Рибалочка

58. Зозуля

59. Серпокрилець чорний

60. Одуд

61. Жовна сива

62. Дятел звичайний

63. Дятел сирійський

64. Дятел малий

65. Ластівка берегова

66. Ластівка сільська

67. Ластівка міська

68. Щеврик лучний

69. Плиска біла

70. Плиска жовта

71. Сорокопуд терновий

72. Сорокопуд сірий (ЧКУ)

73. Вивільга

74. Шпак звичайний

75. Сойка

76. Сорока

77. Грак

78. Галка

79. Ворона сіра

80. Крук

81. Омелюх

82. Волове очко

83. Очеретянка лучна

84. Очеретянка ставкова

85. Очеретянка чагарникова

86. Очеретянка велика

87. Кропив’янка чорноголова

88. Кропив’янка сіра

89. Кропив’янка садова

90. Берестянка звичайна

91. Вівчарик-ковалик

92. Вівчарик весняний

93. Кам’янка звичайна

94. Горихвістка чорна

95. Синьошийка

96. Чикотень

97. Дрізд співочий

98. Дрізд чорний

99. Дрізд білобровий

100. Дрізд-омелюх

101. Вільшанка

102. Синиця вусата

103. Синиця довгохвоста

104. Ремез

105. Синиця блакитна

106. Синиця велика

107. Підкоришник звичайний

108. Горобець хатній

109. Горобець польовий

110. Зяблик

111. Зеленяк

112. Чиж

113. Щедрик

114. Щиглик

115. Коноплянка

116. Чечітка звичайна

117. Снігур

118. Костогриз

119. Вівсянка звичайна

120. Вівсянка очеретяна

121. Лелека чорний

З ссавців на території заплавного урочища зустрічаються ондатра, норка американська, заєць сірий, їжак білочеревий, ласиця, кріт європейський та бобер європейський. Два види – заєць сірий та ласиця – перебувають під охороною Бернської конвенції.

Територія заказника, що знаходиться впритул до житлового масиву Позняки має надзвичайно важливе значення для забезпечення рекреації мешканців новобудов. Адже кількість мешканців різко зросла, площа ж природних зелених насаджень навпаки різко скоротилася. До того ж забудова житлового масиву Позняки-Харківський велася не обдумано, внаслідок чого не було залишено жодної великої паркової зони. Таку паркову зону вдалося зберегти шляхом створення заказника «Озеро Тягле».