Острів Дикий, урочище Княже, острів Рославський та острів Покал – проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Княже»

Парнікоза І.Ю.

Територія об’єкту включає острів Дикий в межах Голосіївського району Києва, урочище Княже (Бориспільський район Київської області), острів Рославський та острів Покал (Обухівський район Київської області). Орієнтовна площа об’єкту близько 1192 га.

Ця група заплавних урочищ являє собою один з найцінніших об’єктів, які залишилися після затоплення нижньої частини київської заплави водами Канівського водосховища.

Територію лівобережної заплави біля села Вишеньки (зокрема, урочище Княже), як цінне нерестовище намагався заповідати ще відомий київський рибовод Іван Никифорович Фалєєв ще в кінці ХІХ ст.

Практично не відвідувані фрагменти заплави наразі знаходяться під загрозою освоєння під котеджні ділянки. Так, забудова греблею прокладеною в північній частині вже просунулася в урочище Княже.

На території проектованого заказника наявні добре збережені клімаксні заплавні ліси. На острові Покал їх формує верба біла (Salix alba) та ламка (S. fragilis), клен американський (Acer negundo), аморфа кущова (Amorpha fruticosa), крушина ламка (Frangula alnus) та шипшина собача (Rosa canina). Тут також зростає ожина сиза (Rubus caesius). В травостої зустрічаються хвощ річковий (Equisetum fluviatile), жіноча папороть (Athyrium filix-femina), щитник шартрський (Dryopteris carthusiana), суниці лісові (Fragaria vesca), коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum), жовтець повзучий (Ranunculus repens), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia) та звичайне (L. vulgaris), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), самосил часниковий (Teucrium scordium), щавель прибережний (Rumex hydrolopathum) та туполистий (R. obtusifolius), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), незабудка польова (Myosotis arvensis), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis) та кремена несправжня (Petasites spurius).

В цих лісових угрупованнях існують популяції включеної до Червоної книги України (2009а) коручки чемерникової (Epipactis helleborine) та регіонально рідкісної вужачки звичайної (Ophioglossum vulgatum). Останній вид охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та рекомендований до занесення у Червону книгу України (Парнікоза, Целька, 2018).

В умовах острова Дикий в формуванні лісових біотопів приймають участь тополя чорна (Populus nigra), береза повисла (Betula pendula), верба біла (Salix alba), хміль (Humulus lupulus), порічки колосисті (Ribes spicatum) та ожина сиза (R. caesius). В травостої тут зростають авран лікарський (Gratiola officinalis), вероніка довголиста (Veronica longifolia), кропива дводомна (Urtica dioica), стоколос м’який (Bromus hordeaceus) та безостий (Bromopsis inermis), пирій повзучий (Elytrigia repens), тонкопромінник однорічний (Phalacroloma annuum), конюшина лучна (Trifolium pratense), підмаренник північний (Galium boreale) та хріниця щільноквіткова (Lepidium densiflorum).

Тут також наявні псамофітні луки, де зростають хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), полин дніпровський (Artemisia campestris), енотера дворічна (Oenothera biennis), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), очиток звичайний (Sedum maximum), миколайчики плоскі (Eryngium planum) та пижмо звичайне (Tanacetum vulgare).

Прибережно-водна рослинність острова Покал представлена низкою видів, серед яких очерет (Phragmites australis), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), берула пряма (Berula erecta), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica) та рідкісна в Києві череда трироздільна (Bidens tripartita).

В умовах острова Дикий зростають шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), плакун лозний (Lythrum virgatum) та куничник очеретяний (Calamagrostis arundinaceae). У південного закінчення острова є відмілина, на якій зростають латаття біле (Nymphaea alba) та глечики жовті (Nuphar lutea) — види, які охороняються рішеннями Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. та № 880/2029 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…).

На території об’єкту наявні біотопи, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою ЄС: вербові та тополеві ліси, псамофітні комплекси, луки та водна рослинність (Siedliska — Przewodnik metodyczny; Тлумачний.., 2017).

На острові Дикий виявлено бабку красуню блискучу кримську (Calopteryx splendens taurica). В районі острова Покал зафіксовано чехоню (Pelecus cultratus), плоскирку (Blicca bjoerkna), окуня (Perca fluviatilis), верховодку (Alburnus alburnus) та йоржа (Gymnocephalus cernua).

Фрагменти заплави та прилегла акваторія має виняткове значення для збереження дніпровського угруповання крячка чорного (Chlidonias niger) та крячка малого (Sternula albifrons). Останнього включено до Червоної книги України (2009b). Гніздує крячок малий на намитих піщаних насипах для будівництва котеджів на правому березі, а от харчується виключно на акваторії вздовж островів.

Також на акваторії островів у різні роки розташовані 5–10 колоній чорного крячка, деякі з яких у окремі роки нараховують до 30–40 пар, що є найбільшою концентрацією для колоніальних поселень цього виду у межах України. Також тут розташовано 3–5 колоній крячка білощокого (Chlidonias hybrida). Коса у південній частині острова Дикий слугує місцем концентрації мартинів жовтоногих (Larus cachinanns), мартинів звичайних (Chroicocephalus ridibundus), крячків річкових (Sterna hirundo) та малих (Sternula albifrons), пісочника малого (Charadrius dubius) та чайки (Vanellus vanellus). Це також місце годівлі включеного до Червоної книги України (2009b) кулика-сороки (Haematopus ostralegus) та каспійського крячка (Hydroprogne caspia) — останнього на весняному прольоті.

Також у південій частині острова Дикий концентруються у літній період крижень (Anas platyrhynchos), попелюх (Aythya ferina), чирянка велика (Anas querquedula) та мала (A. crecca), чапля сіра (Ardea cinerea) та чепура велика біла (Egretta alba), коловодник звичайний (Tringa totanus), болотяний (T. glareola), лісовий (T. ochropus) та великий (T. nebularia), брижач (Philomachus pugnax), на прольоті спостерігається свищ (Anas penelope), галагаз (Tadorna tadorna), нерозень (Anas strepera), крех середній (Mergus serrator) та інші рідкісні водоплавні птахи.

На острові Покал гніздує пара включеного до Червоної книги України (2009b) шуліки чорного (Milvus migrans) та дві пари луня болотяного (Circus aeruginosus), пара канюка звичайного (Buteo buteo), у гніздовий період регулярно зустрічається квак (Nycticorax nycticorax). У заростях повітряно-водної рослинності на цій території гніздують також 2 пари бугая (Botaurus stellaris).

Території та акваторії цих островів становлять виняткове значення для збереження місць гніздування колоніальних коловодних птахів та місць концентрації водно-болотяних видів під час міграцій. Зокрема, в затоках біля урочища Княже в 2006 р. та 2012 р. зафіксовано зимування червонокнижного гоголя (Bucephala clangula) (Кузьо, 2019; Наказ.., 2021б).

Територія об’єкту є також дуже цінною з історико-археологічної точки зору. Знахідки в урочищі Княже місцеве населення завжди пов’язувало з Княжим двором. Археологи ввважають таке припущення цілком імовірним і доводять, що виявлені тут будівельні рештки можуть бути віднесені як до палацу, так і до каплиці (Я на цій землі зростав, тут сили набирався…, 2002). Поселення періоду Русі 12-13 ст. зазначено в урочищі Княже і на археологічній мапі Київщини (Від трипільської культури.., 2003). В урочищі Княже виявлено також археологічні матеріали післямонгольського часу (Капустін, 2012).

Острів Дикий площею 129,75 га номінально увійшов до створеного 2004 р. регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» (заповідної зони). Проте через невизначеність зонування парку, реальної охорони він поки не отримав.