Урочище Покал-Галерний острів, включаючи півострів Гострий — проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Галерний острів»

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт включає урочище Покал, Галерний острів та півострів Гострий в межах Голосіївського району Києва. Площа проектованого заказника — 177,5 га. Галерний острів наразі поєднаний перешийком з правим берегом на північному сході, тому може вважатися півостровом. Крім того, поєднаний з сушею ще трьома дамбами. По одній з них острів сполучається з Корчуватим. Ця дамба має триметрову проїзну частину, З південного-заходу сучасний Галерний острів відділяє Галерна затока, з півдня в нього врізається затока Рибників (50.369416, 30.568043) поміж мисом Корчі (50.365802, 30.562992) та півостровом Гострий. З боку Дніпра в Галерний острів вдається Куляста затока (50.371177, 30.573988). Частину острову займає база Інституту рибного господарства, стави якого зараз занедбані. Є причал, пляж, рятувальна станція. На території острова є кілька озер. Це релікти протоки, яка відділяал колись один з Галерних островів від правого берега – сучасні озеро Миколайчик (50.375049, 30.554795) озеро Вольфія (50.378442, 30.557885) та озеро Єрик (50.375021, 30.561834). Наявні також невеликі стариці – озеро Спідниця (50.371171, 30.561521) та озеро Ротаневе (50.370446, 30.561567).

За виключенням центральної частини оз. Миколайчик водойми о. Галерний мілководні з середніми глибинами від 0,5 (озеро Ротаневе) до 2,2 м (оз. Миколайчик). Більша частина мілководь зайняті повітряноводною і зануреною рослинністю (Дубняк та ін., 2024).

В верхів’я Галерної затоки – сучасне озеро Миколайчик впадає об’єднаний Голосіївський та Китаївський струмок (50.371993, 30.554096). Ще один струмок впадає до верхів’я Галерної затоки – озера Миколайчик трохи північніше (50.378365, 30.556378). Ще північніше струмок Лукрець, що проходить під шосе та протикаючи через Покал впадає в озеро Вольфія (50.378664, 30.557562).

Дані урочища мають дуже цікаву історію формування, яка детально описана в матеріалі Народжені річковим плином: історія урочищ Лисогір'я.

Наразі терени цих урочищ являють собою надзвичайно дикі закутки київської природи. Після зарегулюванння Дніпра та припинення щорічного затоплення піщані поверхні перевідкладених до правого берега колишніх Галерних островів — сучасного Покалу заросли листяним лісом.

Урочище Покал. Локалізація

Галерний острів. Локалізація

Півострів Гострий. Локалізація

Такі ліси формуються самосівом на вологих піщаних ґрунтах. Деревостани в урочищах Покал — Галерний острів сформовано здебільшого вербою білою та осокором, рідше зустрічаються тополя біла (Populus alba L.), осика, а в прибережній смузі — верби сіра (Salix cinerea L.) та тритичинкова (Salix triandra L.). Напрочуд старі (понад 50 років) екземпляри верби білої збереглися, зокрема, вздовж природного відрізка р. Либідь. У деревостані трапляються абрикоса (Prunus armeniaca L., IN), алича (Prunus cerasifera Ehrh., IN), береза повисла (Betula pendula Roth), вишня звичайна (Prunus cerasus L.), черешня звичайна (Prunus avium (L.) L., IN), в’яз гладкий (Ulmus laevis), в’яз шорсткий (Ulmus pumila), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), груша звичайна (Pyrus communis L., IN), дуб звичайний (Quercus robur L.), клен гостролистий (Acer platanoides), клен сріблястий (Acer saccharinum L., IN), клен татарський (Acer tataricum L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop., IN), лох сріблястий (Elaeagnus angustifolia L.), осика (Populus tremula L.), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), сосна звичайна (Pinus sylvestris), тополя сіра (Populus × canescens (Aiton) Sm.), тополя чорна (Populus nigra), черемха пізня (Prunus serotina Ehrh.), яблуня (Malus domestica (Suckow) Borkh., IN), ясен пенсильванський (Fraxinus pennsylvanica Marshall, IN), шовковиця біла (Morus alba). На сухих пісках формуються зарості верби гостролистої (Salix acutifolia Willd.) – шелюжники. У деревних насадженнях Покалу виявлено екзотичний каркас західний (Celtis occidentalis L.), батьківщиною якого є Північна Америка. дерева уражує омела біла (Viscum album L., IN)(наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

В деревних насадження Покалу виявлено екзотичний каркас західний (Сeltis occidentalis), батьківщина якого — Північна Америка.

Чагарниковий ярус сформований переважно свидиною криваво-червоною (Swida sanguinea (L.) Opiz) та аморфою кущовою (Amorpha fruticosa L.). Також тут зростають барбарис звичайний (Berberis vulgaris L., IN), бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), бруслина європейська (Euonymus europaeus L.), бузина чорна (Sambucus nigra), вишня повстиста (Prunus tomentosa Thunb., IN), глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla Gand.), глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq., IN), дерен білий (Cornus alba L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.), жостір проносний (Rhamnus cathartica L., IN), ірга колосиста (Amelanchier × spicata (Lam.) K.Koch, IN), калина звичайна (Viburnum opulus L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill.), ожина сиза (Rubus caesius L.), обліпиха крушинова (Hippophae rhamnoides L.), троянда собача (Rosa canina L.), сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus (L.) S.F.Blake, IN) (наші дані та IN – https://www.inaturalist.org/).

Тутешні ліани представлені такими видами як хміль звичайний (Humulus lupulus, IN), виноград культурний (Vitis vinifera L.), виноград дівочий (Parthenocissus inserta (A.Kern.) Fritsch)

У трав’яному покриві таких лісів зустрічаються компоненти різних угруповань: астрагал солодколистий (Astragalus glycyphyllos L., IN), бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L., IN; також піщані луки), бугила городня (Aegopodium podagraria L., IN), Anthriscus sylvestris, буркун білий (Melilotus albus Medik., IN; також рудеральна рослинність), бутень п’янкий (Chaerophyllum temulum L.), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia L., IN), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys L., IN), глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum L., IN), гравілат міський (Geum urbanum L.), грабельки звичайні (Erodium cicutarium (L.) L’Hér., також рудеральна рослинність), грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia L., IN), дивина борошниста (Verbascum lychnitis L., IN; також рудеральна рослинність), дівочий виноград п’ятилисточковий (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., IN), деревій звичайний (Achillea millefolium L.), жабрій двонадрізаний (Galeopsis bifida Boenn., IN), золотушник канадський (Solidago canadensis L.), золотушник звичайний (Solidago virgaurea L.), зірочник злаковидний (Stellaria graminea L.), зніт гірський (Epilobium montanum L.), заяча капуста найбільша (Hylotelephium maximum (L.) Holub, IN; також піщані луки), Alliaria petiolata, конвалія звичайна (Convallaria majalis L., IN), конюшина польова (Trifolium arvense L., IN; піщані луки), коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum (Huds.) P.Beauv.), кравник звичайний (Odontites vulgaris Moench, IN), кропива дводомна (Urtica dioica), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale F.H.Wigg.), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea (L.) Roth), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria Medik.), латук дикий (Lactuca serriola L., IN; також рудеральна рослинність), лопух великий (Arctium lappa L.), любочки осінні (Leontodon autumnalis L.), люцерна серповидна (Medicago falcata L.), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus L.), мітлиця тонка (Agrostis tenuis Sibth.), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana (Bertol.) D.Kaplan), морква дика (Daucus carota L., IN; також рудеральна рослинність), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum L.), осот польовий (Cirsium arvense (L.) Scop.), осока гостра (Carex acuta L., IN; вологолюбна болотиста флора), осока прибережна (Carex riparia Curtis), пальчатка кривава (Digitaria sanguinalis (L.) Scop., IN; також рудеральна рослинність), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara L., IN), пастернак лісовий (Pastinaca sylvestris Mill.), підмаренник справжній (Galium verum L.), підмаренник північний (Galium boreale L., IN; також піщані луки), (Galium aparine), Plantago major, подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata L., IN; також рудеральна рослинність), перстач гусячий (Argentina anserina (L.) Rydb., IN), перстач неблискучий (Potentilla neglecta Baumg.), плетуха звичайна (Calystegia sepium (L.) R.Br., IN), полин гіркий (Artemisia absinthium L., IN; також рудеральна рослинність), полин звичайний (Artemisia vulgaris L.), полин лікарський (Artemisia abrotanum L., IN; також рудеральна рослинність), проліска дволиста (Scilla bifolia L., РК1), розхідник плющовидний (Glechoma hederacea L., IN), розхідник шорсткий (Glechoma hirsuta Waldst. & Kit.), ситник стиснутий (Juncus compressus Jacq., IN; також вологолюбна болотиста флора), смілка звичайна (Silene vulgaris (Moench) Garcke), стоколос розчепірений (Bromus squarrosus L.), суниці лісові (Fragaria vesca L., IN), тонконіг лучний (Poa pratensis L.), тонконіг стиснутий (Poa compressa L.), тонкопромінник однорічний (Erigeron annuus (L.) Pers.), ториліс японський (Torilis japonica (Houtt.) DC.), триреберник непахучий (Tripleurospermum inodorum (L.) Sch.Bip., IN; також рудеральна рослинність), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis L.), хвощ багновий (Equisetum fluviatile L., IN), хвощ польовий (Equisetum arvense L., IN; також вологолюбна болотиста флора, піщані луки), хвощ зимовий (Equisetum hyemale L., IN), холодок лікарський (Asparagus officinalis L., IN; також піщані луки), хондрила ситниковидна (Chondrilla juncea L.), чина лучна (Lathyrus pratensis L., IN), Chelidonium majus, IN, цикорій дикий (Cichorium intybus L., IN; також піщані луки, також рудеральна рослинність) (наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

Цей тип рослинності також включає переступень білий (Bryonia alba L., IN) – рідкісну для Києва рослину.

Найкраще збережені листяні ліси існують наразі у південній частині півострова Гострий. Проте окремі великі сосни свідчать, що раніше ця територія тривалий час була безлісою.

Трав’янистий покрив знижень представлений вологолюбною болотистою флорою. Тут зростають зокрема: болиголов плямистий (Conium maculatum L., IN), борщівник сибірський (Heracleum sibiricum L., IN), Lysimachia nummularia), гірчак шорсткий (Persicaria lapathifolia (L.) Delarbre, IN), деревій верболистий (Achillea salicifolia Besser, IN), дягель лісовий (Angelica sylvestris L., IN), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos L., IN), зірочник водяний (Stellaria aquatica (L.) Scop., IN), зніт дрібноцвітий (Epilobium parviflorum Schreb., IN), зніт шорсткий (Epilobium hirsutum L., IN), зозулині сльози яйцеподібні (Neottia ovata (L.) Hartm.), китник лучний (Alopecurus pratensis L., IN), китник рівний (Alopecurus aequalis Sobol., IN), комишівник звичайний (Scirpoides holoschoenus (L.) Soják, IN), комиш лісовий (Scirpus sylvaticus L., IN), костриця очеретяна (Festuca arundinacea Schreb., IN), осока колосиста (Carex spicata Huds., IN), осока несправжньосмикавцева (Carex pseudocyperus L., IN), осока отруби (Carex otrubae Podp., IN), осока шоршава (Carex hirta L., IN), жовтий осот польовий (Sonchus arvensis L., IN; також рудеральна рослинність), підмаренник болотний (Galium palustre L., IN), проскурняк лікарський (Althaea officinalis L., IN), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum L., IN), рутвиця жовта (Thalictrum flavum L., IN), ситник болотний (Juncus subnodulosus Schrank, IN), ситник членистий (Juncus articulatus L., IN), ситняг болотяний (Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult., IN), фіалка запашна (Viola odorata L., IN), хвощ лучний (Equisetum pratense Ehrh., IN), цмин піщаний (Helichrysum arenarium (L.) Moench, IN), цикута отруйна (Cicuta virosa L., IN) (наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

Тут трапляються й особливо цінні види, зокрема вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum) — рідкісна давня папороть, яка охороняється на території м. Києва відповідно до рішення Київради № 219/940 від 29 червня 2000 р. та рекомендована до внесення до Червоної книги України (Перелік рослин та тварин…; Парнікоза, Целька, 2018). Серед орхідних тут зростають коручка чемерникова (Epipactis helleborine), занесена до Червоної книги України зі статусом неоцінений, та коручка болотна (Epipactis palustris) зі статусом вразливий. Усі ці види представлені великими та життєздатними популяціями. У тутешньому лісі також виявлено жировик Льозеля (Liparis loeselii) — рідкісну орхідею, занесену до Червоної книги України. У 2020 р. в урочищі виявлено також пальчатокорінник м’ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata), зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata) та представників роду любка (Platanthera sp.). Для Listera ovata у Червоній книзі України зазначено природоохоронний статус неоцінений.Коручку чемерникоподібну у 2025 р. знайдено також уздовж східного берега Покальського каналу та безпосередньо на острові Галерний.

На дюнах Галерного острова та Гострого півострова також збереглися фрагменти сухих ксерофітних дніпровських луків, сформованих переважно пісколюбними злаками: кострицею Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.), куничником наземним (Calamagrostis epigeios (L.) Roth) та кипцем сизим (Koeleria glauca (Schrad.) DC.). У їх складі зростають вика тонколиста (Vicia tenuifolia Roth, IN; також рудеральна рослинність), воловик лікарський (Anchusa officinalis L., IN; також рудеральна рослинність), волошка дніпровська (Centaurea borysthenica Gruner), волошка розлога (Centaurea diffusa Lam., IN), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii Vandas), гіпсолюбка мурова (Psammophiliella muralis (L.) Ikonn., IN), горобейник польовий (Buglossoides arvensis (L.) I.M.Johnst., IN), горобейник Рошеля (Buglossoides rochelii (Mill.) I.M.Johnst., IN; також рудеральна рослинність), горошок мишачий (Vicia cracca L., IN), горошок посівний (Vicia sativa L., IN; також рудеральна рослинність), деревій паннонський (Achillea pannonica Scheele, IN), дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum L., IN), дрік красильний (Genista tinctoria L., IN), енотера дворічна (Oenothera biennis L.), жовтець стополистий (Ranunculus pedatus Waldst. & Kit. ex Willd., IN), зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woł.) Klásk., IN), козельці звичайні (Tragopogon dubius Scop., IN), конюшина гірська (Trifolium montanum L., IN), Festuca beckeri, костер покрівельний (Bromus tectorum L., IN), латук татарський (Lactuca tatarica (L.) C.A.Mey., IN; також рудеральна рослинність), миколайчики польові (Eryngium campestre L.), миколайчики сині (Eryngium planum L., IN), мітлиця велетенська (Agrostis gigantea Roth, IN), незабудка дрібнолиста (Myosotis micrantha Pall. ex Lehm., IN; також рудеральна рослинність), незабудка дрібноцвіта (Myosotis stricta Link ex Roem. & Schult., IN; також рудеральна рослинність), очиток їдкий (Sedum acre L., IN), IN), пахуча трава повзуча (Anthoxanthum repens (Host) Veldkamp, IN), пахучка звичайна (Clinopodium vulgare L., IN), перстач сріблястий (Potentilla argentea L., IN), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.), полин дніпровський (Artemisia campestris L.), полин Маршалла (Artemisia marschalliana Spreng., IN), портулак городній (Portulaca oleracea L., IN; рудеральна рослинність), смілка дніпровська (Silene borysthenica (Gruner) Walters, IN), смілка татарська (Silene tatarica (L.) Pers., IN), спориш пісколюбний (Polygonum arenastrum Boreau, IN), стоколос безостий (Bromus inermis Leyss., IN), стоколос м’який (Bromus hordeaceus L., IN), стожильник сумнівний (Kadenia dubia (Schkuhr) Lavrova & Tzvelev, IN; також рудеральна рослинність), суниці зелені (Fragaria viridis Weston, IN), таблан польовий (Thlaspi arvense L., IN), тортула сільська (Syntrichia ruralis (Hedw.) F.Weber & D.Mohr), часник городній (Allium sativum L., IN; також рудеральна рослинність), чина бульбиста (Lathyrus tuberosus L., IN; також рудеральна рослинність), чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale L., IN; також рудеральна рослинність), щавель горобиний (Rumex acetosella L.), щавель кислий (Rumex acetosa L.)(наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

У складі таких угруповань зростають козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemczuk) та жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenicus (DC.) Boiss.; виявлене 2026 р. за координатами 50.367085, 30.562701), внесені до Європейського Червоного списку 1991 р. (Європейський Червоний список…, 1992), а також очиток шестирядний (Sedum sexangulare L.), який тут знаходиться поблизу східної межі ареалу в Україні.

На берегах Дніпра та Галерної затоки панує прибережно-водна та водна рослинність. Прибережно-водна рослинність представлена такими видами: авран лікарський (Gratiola officinalis L.), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus (L.) Palla, IN), вех широколистий (Sium latifolium L., IN), гірчак земноводний (Persicaria amphibia (L.) Delarbre, IN), гірчак почечуйний (Persicaria maculosa Gray), жовтець отруйний (Ranunculus sceleratus L., IN), куга озерна (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla), леєрсія рисовидна (Leersia oryzoides (L.) Sw., IN), лобода червона (Oxybasis rubra (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch), очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.), перстач повзучий (Potentilla reptans L.), півники болотні (Iris pseudacorus L., IN), плакун прутяний (Lythrum virgatum L., IN), подорожник середній (Plantago media L.), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum L.), сусак зонтичний (Butomus umbellatus L., IN), стрілиця звичайна (Sagittaria sagittifolia L.), частуха ланцетна (Alisma lanceolatum With., виявлена 2026 р. біля Кулястої затоки), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica L.), щавель морський (Rumex maritimus L., IN), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum Huds.), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata L.), череда листяна (Bidens frondosa L.), череда трироздільна (Bidens tripartita L.), цибуля гранчаста (Allium angulosum L., IN), осот болотний (Sonchus palustris L., IN), осока Мікелі (Carex michelii Host, IN), Eleocharis palustris, IN, Achillea salicifolia, IN, вовконіг європейський (Lycopus europaeus L., IN), плакун верболистий (Lythrum salicaria L., IN), смикавець бурий (Cyperus fuscus L., та смикавець жовтуватий (Cyperus flavescens L.), обидва види 2026 р. виявлені на піщаному узбережжі Кулястої затоки Галерного острова). Тут також виявлена їжача голівка пряма (Sparganium erectum L., РК2) — вид, який охороняється відповідно до рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 880/2290 «Перелік рослин та тварин, які охороняються в м. Києві» (наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

2026 р. смикавець бурий виявлено нами на піщаному узбережжі Кулястої затоки.

У формуванні водної рослинності беруть участь глечики жовті (Nuphar lutea L., РК2), угруповання яких охороняються Зеленою книгою України (2009). Тут також наявні водяний горіх плаваючий (Trapa natans L.) та сальвінія плаваюча (Salvinia natans) — реліктові водні рослини, що були занесені до Червоної книги України (2009а), а їхні угруповання — до Зеленої книги України (2009).

Серед звичайних видів водної рослинності водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L.), завитка ряснокоренева (Spirodela polyrhiza (L.) Schleid.), елодея Нуттала (Elodea nuttallii (Planch.) H.St.John), кушир занурений (Ceratophyllum demersum L.), наяда мала (Najas minor All., IN), рдесник блискучий (Potamogeton lucens L., IN), Stuckenia pectinata, рдесник кучерявий (Potamogeton crispus, IN), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus L.), різуха морська (Najas marina L., IN) (наші дані та IN – https://www.inaturalist.org/). У 2026 р. у верхів’ї Галерної затоки (озері Миколайчик) виявлено також ряску горбату (Lemna gibba L.), а в озері Єрик та його стариці — озері Вольфія (50.378175°, 30.558154°) — вольфію безкореневу (Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm.). Місцезростання ряски горбатої наразі є єдиним відомим автору місцезростанням цього виду на заплаві Дніпра в межах Києва.

Верхня частина Галерної затоки (сучасна затока Миколайчик) повністю заросла прибережно-водною рослинністю, тут збереглися лише окремі плеса. У нижній частині затоки наявні суцільні зарості сальвінії. Великі зарості водяного горіха зростають також у Кулястій затоці на північ від півострова Гострий (50.371219, 30.573436). Глечики жовті поширені вздовж південного узбережжя Галерної затоки та дніпровського узбережжя півострова Гострий.

Дуже рідко трапляється латаття біле (Nymphaea alba L., РК1), яке охороняється на території м. Києва відповідно до рішення Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. («Перелік рослин та тварин, які охороняються в м. Києві»), а його угруповання — Зеленою книгою України (2009). Зарості латаття наявні в районі мису Корчі (50.365436, 30.562633), де багато затоплених пнів на мілководді. Затоплені корчі тягнуться вздовж східного узбережжя півострова Гострий.

В озері Спідниця 2026 р. виявлена елодея канадська (Elodea canadensis Michx.), яка створює сприятливі умови для існування риб. У 2026 р. у затоці Рибників виявлено валіснерію спіральну (Vallisneria spiralis L.), яка наразі є єдиним відомим автору місцезростанням цього виду на заплаві Дніпра в межах Києва.

У південній частині озера Єрик виявлено рідкісний кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum L.). В озерах об’єкту виявлено інвазійні види водних рослин: пістію тілорізну (Pistia stratiotes L.) — в озері Миколайчик, та ряску мініатюрну (Lemna minuta Kunth) — в озері Спідниця та озері Ротаневе (Дубняк та ін., 2024).

За даними (Дубняк та ін., 2024) склад фітопланктону водойм Галерного острова не був дуже багатим. Усього в період досліджень у його складі було виявлено 75 НІТ (нижчий визначаємий таксон) водоростей, що належали до дев’яти відділів (філумів). Найчисленнішими були Chlorophyta (37,3 %), Bacillariophyta (32,0 %) та Cyanobacteria (13,3 %). Частка представників інших відділів не досягала 10 %.

Антропогенний вплив виявляється у наявності рудеральної рослинності в складі якої зростають: Аґрус звичайний (Ribes uva-crispa L., IN), айстра віргінська (Symphyotrichum novi-belgii (L.) G.L.Nesom, IN), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L., IN), берізка польова (Convolvulus arvensis L.), ваточник сирійський (Asclepias syriaca L., IN), вероніка довголиста (Veronica longifolia L., IN), вероніка польова (Veronica arvensis L., IN), вика шорстка (Vicia hirsuta (L.) Gray, IN), волошник підбілений (Psephellus dealbatus (Willd.) K.Koch, IN), гайлардія великоквіткова (Gaillardia × grandiflora Van Houtte, IN), геліопсис соняшникоподібний (Heliopsis helianthoides (L.) Sweet, IN), гикавка звичайна (Berteroa incana (L.) DC., IN), Capsella bursa-pastoris, IN, гусятник ельбський (Eragrostis albensis H.Scholz, IN), гусятник малий (Eragrostis minor Host), дзвоники ріпчасті (Campanula rapunculus L., IN), звіробій звичайний (Hypericum perforatum L., IN), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), золототисячник звичайний (Centaurium erythraea Rafn, IN), квасениця прямостояча (Oxalis stricta L.), коноплі посівні (Cannabis sativa L., IN), лаватера тюрінгська (Malva thuringiaca (L.) Vis., IN), льонок звичайний (Linaria vulgaris Mill.), лобода біла (Chenopodium album L.), лобода гібридна (Chenopodiastrum hybridum (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch, IN), лутига видовженолиста (Atriplex oblongifolia Waldst. & Kit.), лутига розлога (Atriplex patula L.), лутига татарська (Atriplex tatarica L.), люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus Lindl., IN), люцерна посівна (Medicago sativa L., IN), люцерна хмелевидна (Medicago lupulina L., IN), лопух повстистий (Arctium tomentosum Mill., IN), мак дикий (Papaver rhoeas L., IN), мірабіліс ночецвітий (Mirabilis nyctaginea (Michx.) MacMill.), мишій зелений (Setaria viridis (L.) P.Beauv., IN), мишій сизий (Setaria pumila (Poir.) Roem. & Schult., IN), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L., IN), молочай прутовидний (Euphorbia virgata Waldst. & Kit., IN), молочай Сарато (Euphorbia saratoi Ardoino ex M.Pel., IN), м’яточник чорний (Ballota nigra L.), оман верболистий (Pentanema salicinum (L.) D.Gut.Larr., E.Rico & M.M.Mart.Ort., IN), осот звичайний (Cirsium vulgare (Savi) Ten., IN), пальчатка звичайна (Digitaria ischaemum (Schreb.) Muhl., IN), паслін чорний (Solanum nigrum L., IN), пастернак посівний (Pastinaca sativa L., IN), пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Desv. ex B.D.Jacks.), плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli (L.) P.Beauv.), полуниця садова (Fragaria × ananassa (Weston) Duchesne ex Rozier), різушка Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., IN), ромашка пахуча (Matricaria discoidea DC., IN), свербига звичайна (Bunias orientalis L., IN), смілка широколиста (Silene latifolia Poir., IN), смілка ягідна (Silene baccifera (L.) Roth, IN), смолівка звичайна (Viscaria vulgaris Bernh., IN), спориш звичайний (Polygonum aviculare L.), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L., IN), сухоребрик волзький (Sisymbrium volgense M.Bieb. ex E.Fourn., IN), хрін звичайний (Armoracia rusticana P.Gaertn., B.Mey. & Scherb., IN), щавель пірамідальний (Rumex thyrsiflorus Fingerh., IN), щитник остистий (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs, IN), щириця загнута (Amaranthus retroflexus L., IN), яковея звичайна (Jacobaea vulgaris Gaertn., IN), ячмінь мишачий (Hordeum murinum L., IN), лобода бурякова (Chenopodium betaceum Andrz. ex M.Bieb., IN), полум’янка гарна (Gaillardia pulchella Foug., IN), персикарія м’яка (Persicaria mitis (L.) Delarbre, IN), нетреба східна (Xanthium orientale L.), (Rorippa sylvestris (L.) Besser, IN), топінамбур (Helianthus tuberosus L., IN), часник польовий (Allium oleraceum L., IN), ромашка руська (Anthemis ruthenica M.Bieb., IN). (наші дані та IN – https://www.inaturalist.org/).

На території об’єкту наявні угруповання, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою Європейського союзу: вербові та тополеві ліси, псамофітні комплекси, луки та водна рослинність (Siedliska — Przewodnik metodyczny, Тлумачний.., 2017).

Загалом флора описаних урочищ представлена більш ніж 250-ма видами вищих рослин.

У складі мохової флори урочища Покал 04.05.2019 р. виявлено Leskea polycarpa, Ceratodon purpureus, Brachythecium salebrosum, Brachythecium rutabulum, Platygyrium repens, Orthotrichum speciosum, Orthotrichum pumilum, Syntrichia ruralis, Hypnum cupressiforme, Amblystegium serpens, Pylaisia polyantha, Polytrichum piliferum, Pleurozium schreberi, Bryum moravicum та Bryum caespiticium (дослідження І. Парнікози та М. Вежгоня, 2019 р.).

Надзвичайно різноманітним є тваринний світ зазначених урочищ.

За даними (Дубняк та ін., 2024) у складі зоопланктону 92 досліджених ділянок острова Галерний загалом зареєстровано 62 НІТ (нижчий визначаємий таксон), серед яких 34 таксони коловерток (Rotifera), 17 — гіллястовусих ракоподібних (Cladocera) та 11 таксонів — веслоногих ракоподібних (Copepoda). Крім того, у планктоні були присутні представники донної фауни, а саме личинки хірономід, нематоди, остракоди та ін.

Зообентос (донні безхребетні) досліджених водних об’єктів представлений звичайними видами, що мають преференції до мешкання у малопроточних або стоячих водах зі значним розвитком вищих водних рослин. Серед кишковопорожнинних відмічена гідра (Hydra sp.); виявлені нематоди (Nematoda sp.); серед малощетинкових червів — Chaetogaster limnaei, Chaetogaster sp., Pristina aequiseta, Pristina longiseta, Stylaria lacustris, Nais pseudobtusa, Nais pardalis, Dero sp., Limnodrilus claparedeanus, Limnodrilus hoffmeisteri, представники родини Tubificidae (Tubificidae sp. juv.), представники Tubificidae з волосними щетинками, Potamotrix hammoniensis та Tubifex newaensis (Annelida, Oligochaeta); серед п’явок — п’явка ставкова (Helobdella stagnalis), представники роду Erpobdella (Erpobdella sp.) та п’явка плоска (Glossiphonia complanata) (Hirudinea); серед членистоногих — водяні кліщі (Hydracarina sp.); серед ракоподібних — остракоди (Ostracoda gen. sp.) та водяний ослик (Asellus aquaticus) (Дубняк та ін., 2024).

Серед комах відмічені водомірки-плеї (Plea minutissima), представники родини Coenagrionidae (Coenagrionidae sp.) та одноденки (Caenis horaria) (Ephemeroptera), а також волохокрильці (Orthotrichia tetensii, Leptocerus tineiformis, Leptoceridae sp., Trichoptera juv.) (Trichoptera); личинки жуків (Coleoptera); хаоборуси (Chaoborus sp.), мокреці (Ceratopogonidae sp.) та представники родини Chironomidae: Ablabesmyia gr. monilis, Cricotopus silvestris, Psectrocladius dilatatus, Cladotanytarsus mancus, Rheotanytarsus exiguus, Pentapedilum sordens, Glyptotendipes glaucus, Glyptotendipes mancunianus, Endochironomus albipennis, Parachironomus pararostratus, Polypedilum convictum, Pentapedilum exectum, Stictochironomus histrio та Corynoneura sp. (Diptera) (Дубняк та ін., 2024).

Серед черевоногих молюсків (Gastropoda) виявлені малий ставковик (Ferrissia sp.), затворки (Valvata sp.), ставковик липкий (Myxas glutinosa), ставковик вушковий (Radix auricularia), фіза джерельна (Physa fontinalis) та представники родини Planorbidae (Planorbidae sp.). Наявні також мохуватки (Bryozoa) (Дубняк та ін., 2024).

Багатим є світ комах урочища, тут виявлено бабок: красуню блискучу (Calopteryx splendens), плосконіжку звичайну (Platycnemis pennipes), бабку чотириплямисту (Libellula quadrimaculata), бабку червону (Leucorrhinia rubicunda) та рідкісну бабку дозорця-імператора (Anax imperator, ЧКУ, вразливий вид)). Загалом для цієї території відомо 24 види наземних і водних черевоногих молюсків та 15 видів бабок (iNaturalist data).

В урочищі Покал–Галерний острів виявлено таких рідкісних безхребетних: надзвичайно велику медичну п’явку (Hirudo medicinalis, ЧКУ, вразливий вид, БК3); «тридакну наших вод» — буззубку лебедину (Anodonta cygnea); великого, майже тропічного на вигляд жука-оленя (Lucanus cervus, ЧКУ, рідкісний вид, БК3) із вражаючими рогоподібними щелепами; барвистого метелика-поліксену (Zerynthia polyxena, ЧКУ, вразливий вид, БК2); велику, але цілком безпечну сколію-гіганта (Megascolia maculata, ЧКУ, вид із недостатньо вивченим статусом); та працьовиту бджолу-теслю (Xylocopa valga, ЧКУ, рідкісний вид). В урочищі також трапляється ногохвістка (Podura aquatica) — представник давньої еволюційної лінії комах (за даними iNaturalist).

У зарослій прибережній (літоральній) зоні урочища Покал М. Причепа та І. Парнікоза відмітили краснопірку (Scardinius erythrophthalmus), густеру, бичка-пісочника, гірчака європейського (Rhodeus amarus, БК3), плітку, карася сріблястого (Carassius gibelio) та трубконосого бичка західного (Proterorhinus semilunaris).

Тутешні деревостани дають можливість для гніздування великій масі горобиних птахів. З птахів, що охороняються згідно з Додатком ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979), в урочищах відмічені чорний дятел (Dryocopus martius), сіра (Strix aluco) та вухата сови (Asio otus), великий яструб (Accipiter gentilis), рибалочка (Alcedo atthis) та сіра куріпка (Perdix perdix), включена до Додатку ІІІ до Бернської конвенції. На численних озерах острова Галерний зустрічаються чорний (Chlidonias niger) та річковий крячки (Sterna hirundo), а також бугайчик (Ixobrychus minutus) — усі три види включені до Додатку ІІ до Бернської конвенції, а бугайчик має статус охорони на території м. Києва. Натомість малий крячок (Sternula albifrons), рідкісний вид, занесений до Червоної книги України, а також включений до Додатка ІІ до Бернської конвенції, годується на Галерній затоці.

Завдяки скиданню теплої води з ТЕЦ Покальським каналом, взимку вода тут не замерзає, тож формуються скупчення зимуючих мартинів та качок. Акваторія напроти Корчуватого, зокрема Галерна затока та прилеглі ділянки Дніпра, має важливе значення як місце зимівлі таких рідкісних, включених до Червоної книги України, птахів, як гоголь (Bucephala clangula, рідкісний вид, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) та орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla, рідкісний вид, Додаток ІІ до Бернської конвенції). Зустрічається також крех великий (Mergus merganser, Додаток ІІІ до Бернської конвенції). Тут також зимують у значній кількості крижень (Anas platyrhynchos, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), попелюх (Aythya ferina, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), лиска (Fulica atra, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), жовтоногий мартин (Larus cachinnans, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), рибалочка та чапля сіра (Ardea cinerea, Додаток ІІІ до Бернської конвенції). У особливо суворі зими чисельність гоголя, креха та мартинів сизого (Larus canus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) та жовтоногого на незамерзлій ополонці тут може сягати до 1200 особин. Також у холодні зими коло ополонок тримається зимняк (Buteo lagopus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) (Parnikoza et al., 2020).

Влітку та під час прольоту у прибережній рослинності та на плесі Либіді, а також на Галерній затоці, та дніпровському узбережжі півострова Гострий тримаються численні коловодні птахи, зокрема, маса крижнів (Anas platyrhynchos, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), пірникоза велика (Podiceps cristatus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) та чорношия (Podiceps nigricollis, Додаток ІІ до Бернської конвенції), попелюх (Aythya ferina, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), чернь чубата (Aythya fuligula, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) та крех великий (Mergus merganser, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), крех середній (Mergus serrator, вразливий вид, занесений до Червоної книги України, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), гоголь (Bucephala clangula, рідкісний вид, занесений до Червоної книги України, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), а також сірі (Ardea cinerea, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) та білі чаплі (Ardea alba, Додаток ІІ до Бернської конвенції).

Окрім того, неодноразово тут на прольоті спостерігалася занесена до Червоної книги України скопа (Pandion haliaetus, зникаючий вид, Додаток ІІ до Бернської конвенції). На піщаному узбережжі тримаються кулики: побережник чорногрудий (Calidris alpina, Додаток ІІ до Бернської конвенції) та пісочник малий (Charadrius dubius, Додаток ІІ до Бернської конвенції), а також занесений до Червоної книги України кулик-сорока (Haematopus ostralegus, вразливий вид, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), мартини звичайний (Chroicocephalus ridibundus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), сизий (Larus canus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), чорнокрилий (Larus fuscus), сріблястий (Larus argentatus) та малий (Hydrocoloeus minutus, Додаток ІІ до Бернської конвенції).

На острові Галерний у верхів’ях та по узбережжю Галерної затоки, у озерах Єрик, Спідниця, Ротаневе, Покальскому каналі, узбережжі затоки Рибників та Кулястої затоки та прилеглих ділянках в результаті спеціального обстеження виконаного в вересні 2026 р. Причепою. М та Парнікозою І. виявлено наступних представників безхребетних, риб, амфібій, птахів і ссавців.

Серед безхребетних у верхів’ях Галерної затоки, неподалік дамби, що веде на Галерний острів (50.372039, 30.555695), виявлено личинок бабок (Odonata), водяних клопів (Heteroptera), а також мушлі молюсків: дрейсени поліморфної (Dreissena polymorpha), беззубки лебединої (Anodonta cygnea), перлівницю клиноподібну (Unio tumidus), перлівницю звичайну (Unio pictorum), котушки рогоподібної (Planorbarius corneus) та живородки (Viviparus sp.). На східному узбережжі верхів’я Галерної затоки (50.376395, 30.556053) також зареєстровано личинок бабок та водяних клопів. В озері Єрик (50.374922, 30.561712) виявлено водяного віслючка звичайного (Asellus aquaticus), личинок волохокрильців (Trichoptera), бабок, водяних клопів та водяних жуків (Coleoptera), а також річкового рака вузькопалого (Pontastacus leptodactylus), перлівницю звичайну, беззубку качину (Anodonta anatina), шаровку (Sphaerium sp.), живородку, ставковика вушкового та п’явок (Hirudinea). В озері Спідниця (50.371147, 30.561485) зареєстровано котушку рогоподібну, ставковика вушкового, живородку та личинок бабок. Крім того, тут виявлено два види бабок на стадії імаго — тонкочеревця криваво-червоного (Sympetrum sanguineum) та коромисло малого (Aeshna affinis). На східному узбережжі Галерної затоки, на ділянці з вираженою прибережно-водною рослинністю (50.368615, 30.561763), серед безхребетних виявлено п’явок, личинок бабок, водяних клопів, перлівницю клиноподібну (Unio tumidus), лунку річкову (Theodoxus fluviatilis), шаровку, котушку рогоподібну та дрейсену поліморфну. На ділянці пляжу на східному узбережжі Галерної затоки (50.367305, 30.562754) виявлено живородку, п’явок, дрейсену поліморфу та личинок бабок. В озері Ротаневому (50.370455, 30.561591) виявлено плавунця облямованого (Dytiscus marginalis). Біля пляжу також зареєстровано річкову чашечку (Ancylus fluviatilis). На Покальському каналі (50.380312, 30.563718; 50.373513, 30.569260) серед безхребетних виявлено личинок бабок та водяних клопів. Також зареєстровано молюсків: живородку, ставковика вушкового та дрейсену поліморфу, останню — у вигляді загиблих особин. У затоці Рибників (50.370869, 30.569153) серед безхребетних виявлено ставковика звичайного (Lymnaea stagnalis), ставковика вушкового, живородку, дрейсену поліморфу, лунку річкову, беззубку лебедину, личинок бабок, водяних клопів та личинок водяних жуків. У Кулястій затоці (50.372040, 30.575624) серед безхребетних виявлено ставковика звичайного, ставковика вушкового, живородку, личинок бабок, водяних клопів, перлівницю клиноподібну та дрейсену поліморфу. У нижній течії струмка, що об’єднує Китаївський і Голосіївський струмки, водних безхребетних не виявлено; при цьому зафіксовано неприємний запах, що може свідчити про забруднення води.

Серед риб біля дамби у верхів’ї Галерної затоки (50.372039, 30.555695) виявлено карася сріблястого (Carassius gibelio). На східному узбережжі цієї водойми (50.376395, 30.556053) зареєстровано ротаня-головешку (Perccottus glenii) та окуня звичайного (Perca fluviatilis). В озері Єрик виявлено верховодку звичайну (Alburnus alburnus), яка місцями є досить масовим видом, ротаня-головешку, окуня звичайного, який на окремих ділянках також є досить масовим, та бичка трубконосого західного (Proterorhinus semilunaris). В озерах Єрик (50.374922, 30.561712) та Спідниця (50.371147, 30.561485) зареєстровано лина звичайного (Tinca tinca), сонячного окуня (Lepomis gibbosus), щуку звичайну (Esox lucius), карася сріблястого та іглицю пухлощоку (Syngnathus abaster, Додаток ІІІ до Бернської конвенції). В озері Ротаневе виявлено ротаня-головешку, який є масовим видом. В озері Спідниця зареєстровано ротаня-головешку, верховодку звичайну, краснопірку звичайну (Scardinius erythrophthalmus) та чебачка амурського (Pseudorasbora parva). Заросле східне узбережжя Галерної затоки (50.368615, 30.561763) характеризувалося значною кількістю бичків, серед яких виявлено бичка-пісочника (Neogobius fluviatilis), бичка трубконосого західного та бичка-гінця (Ponticola eurycephalus). Також тут траплялися іглиця пухлощока, карась сріблястий, гірчак європейський (Rhodeus amarus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), краснопірка звичайна, верховодка звичайна, в’язь звичайний (Leuciscus idus) та ротань-головешка. На фрагменті піщаного пляжу із заростями чиліму на східному узбережжі Галерної затоки (50.367305, 30.562754) виявлено бичка трубконосого західного, окуня звичайного та іглицю пухлощоку. У Покальському каналі серед риб виявлено бичка-гiнця, бичка-пісочника, бичка трубконосого західного, бичка-кругляка (Neogobius melanostomus), ротаня-головешку, щуку звичайну, верховодку звичайну та коропа звичайного (Cyprinus carpio). У затоці Рибників серед риб у прибережній зоні виявлено бичка-гiнця, бичка-пісочника, бичка трубконосого західного, ротаня-головешку, гірчака європейського, плітку звичайну (Rutilus rutilus) та верховодку звичайну. На перекатах поблизу скиду води з каналу та на чистоводді полювали судак звичайний (Sander lucioperca) та жерех звичайний (Aspius aspius, Додаток ІІІ до Бернської конвенції). У Кулястій затоці серед риб зареєстровано головня європейського (Squalius cephalus), щипавку звичайну (Cobitis taenia, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), гірчака європейського, краснопірку звичайну, плітку звичайну, карася сріблястого, ротаня-головешку, бичка-гiнця, бичка трубконосого західного, жереха звичайного та судака звичайного. У нижній течії струмка, що об’єднує Китаївський і Голосіївський струмки, зафіксовано карася сріблястого.

В гирлі Галерної затоки виявлені йорж-носар (Gymnocephalus acerinus), синець (Ballerus ballerus, Бернська конвенція, додаток 3), плоскирка (Blicca bjoerkna) та бичок-жаба каспійський (Mesogobius nonultimus). Крім того, О.Гурбик та О. Діденко (2023) зафіксували в Галерній затоці підуста звичайного (Chondrostoma nasus, ЧКУ, вразливий вид; Червоний список МСОП — NT, BК3) (база даних GBIF)

Серед амфібій у водоймах об’єкта зафіксовано озерну жабу (Pelophylax ridibundus) та ставкову жабу (Pelophylax lessonae), останню — у Кулястій затоці.Тут також трапляється гостроморда жаба (Rana arvalis, BК2, РK3). Серед плазунів на території урочища трапляються вуж звичайний (Natrix natrix, BК3), червоновуха черепаха (Trachemys scripta) та болотяна черепаха європейська (Emys orbicularis, BК3, РK3)(за нашими даними та даними iNaturalist).

Серед птахів на акваторії Галерної затоки біля дамби у верхів’ї затоки (50.372039, 30.555695), у прибережних заростях та на килимках водяного горіха зареєстровано бугайчика (Ixobrychus minutus), крижня, лиску — дорослих і молодих особин, водяну курочку (Gallinula chloropus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) — дорослих і молодих особин, баклана великого (Phalacrocorax carbo, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) — молоду особину та мартина сизого (Larus canus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції). У чагарниках між водоймами виявлено дятла малого (Dryobates minor, Додаток ІІ до Бернської конвенції), синицю блакитну (Cyanistes caeruleus, Додаток ІІ до Бернської конвенції) та синицю велику (Parus major, Додаток ІІІ до Бернської конвенції). В острівній частині між озерами Миколайчик та Єрик виявлено канюка звичайного (Buteo buteo, Додаток ІІ до Бернської конвенції), щеврика лісового (Anthus trivialis, Додаток ІІ до Бернської конвенції), сойку (Garrulus glandarius), припутня (Columba palumbus) та синицю велику. На стариці виявлено крижня та лебедя-шипуна (Cygnus olor, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) з виводком. На озерах Єрик та Спідниця зареєстровано рибалочку (Alcedo atthis), чаплю сіру, крижня, яструба малого (Accipiter nisus, Додаток ІІ до Бернської конвенції), сойку, малинівку (Erithacus rubecula, Додаток ІІ до Бернської конвенції) та крука (Corvus corax, Додаток ІІІ до Бернської конвенції). В озері Ротаневе виявлено чаплю сіру та бугайчика. В озері Спідниця зареєстровано чаплю руду (Ardea purpurea, Додаток ІІ до Бернської конвенції), чаплю сіру, чепуру велику (Ardea alba), коловодника лісового (Tringa ochropus, Додаток ІІ до Бернської конвенції), підсоколика великого (Falco subbuteo, Додаток ІІ до Бернської конвенції), ластівку сільську (Hirundo rustica, Додаток ІІ до Бернської конвенції), мартина сизого та боривітра звичайного (Falco tinnunculus, Додаток ІІ до Бернської конвенції). На пляжі на східному узбережжі Галерної затоки виявлено чаплю сіру, чепуру велику, лиску, крижня, крячка білощокого (Chlidonias hybrida, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), крячка річкового (Sterna hirundo), мартина сизого, мартина жовтоногого (Larus cachinnans, Додаток ІІІ до Бернської конвенції) та підсоколика великого. Також виявлено соти диких ос, викопані з-під землі, ймовірно, осоїдом (Pernis apivorus, вразливий вид, занесений до Червоної книги України, Додаток ІІ до Бернської конвенції). На Покальському каналі виявлено підсоколика великого, жовну чорну (Dryocopus martius), горихвістку чорну (Phoenicurus ochruros, Додаток ІІ до Бернської конвенції) та рибалочку. На Кулястій затоці серед птахів зареєстровано такі види: мартин звичайний, мартин жовтоногий, баклан великий, яструб малий, чапля сіра, чепура велика, боривітер звичайний, осоїд, скопа, ворона сіра (Corvus cornix), змієїд (Circaetus gallicus, , Додаток ІІ до Бернської конвенції), підсоколик великий, горихвістка чорна, горобець польовий (Passer montanus, Додаток ІІІ до Бернської конвенції), дятел великий строкатий (Dendrocopos major, Додаток ІІ до Бернської конвенції), припутень та рибалочка.

Серед ссавців на озері Спідниця зафіксовано численні сліди діяльності бобра європейського (Castor fiber), зокрема обгризені гілки різних дерев. На території об’єкта у 2004 р. також було зафіксовано зайця сірого (Lepus europaeus). У 2015 р. в урочищі Покал зафіксовано вивірку звичайну (Sciurus vulgaris). Тут також реєструвався кріт європейський (Talpa europaea). Усі ці види занесені до Додатка III до Бернської конвенції.

В 2017 р. розпочалася забудова урочища Покал під Лисою горою. Усю територію острова Галерний роздано під забудову. Наразі урочище Покал частково забудоване житловим комплексом «SVITLO PARK».

Збереження потребують зелені насадження вздовж нового русла р. Либідь, фрагменти в'язово-ясеневого лісу в її гирлі та псамофітні та прибережно-водні комплекси на південь від її гирла, а також урочище Заплавне на березі Дніпра на схід від риборозвідних ставків "Білі камені".

Нове гирло р. Либідь

Урочище Острів

Урочище Заплавне

Додаткові джерела:

Київський водоспад. Вигляд

Київський водоспад. Локалізація

Вужачка та коручка болотяна в урочища Покал, 2019 р.

Пальчатокорінник м'ясо-червоний, урочище Покал, 2020 р.

Фотогалерея урочища Покал-Галерний острів, 2020 р.

Рідкісні рослини урочища Покал-Галерний острів, 2020 р.

Гриб-поплавок в урочищі Покал, 2020 р.

Риби Галерної затоки: лин і ротань. Фото М. Погребиського (2022 р.)

Травневе урочище Покал (2021 р.)

Вивірка, урочище Покал, 04.03.2015 р.

Зморшок їстівний, урочище Галерний острів, 2023 р.

Унікальний природний об'єкт Києва-Галерний острів планують знищити забудовники. Одночасно створення тут заповідної зони заблокувала депутат Лимар (2023 р.)

Один з вікових дубів на Галерному острові (2023 р.). Фото Л. Капшученко

Галерний острів та урочище Покал-перлини Києва, які ми скоро можемо втратити (2023 р.)

Гніздо ос, Галерний острів, 2023 р.

Дубняк С.С, Протасов О.О., Жежеря В.А. та ін. Стан водних об’єктів урбанізованих територій. Водойми острова Галерний / Київ: Ін-т гідробіології НАН України, 2024. 147 c. ISBN 978-617-14-0307-9

Їжачі голівки прямі, озеро Миколайчик (2023 р.)

КЕКЦ почав суд на захист Галерного острова, 2023 р.

Новий суд на захист Галерного острова (2023 р.)

Чорношия гагара поблизу Корчуватого, 29.10.2023 р. Фото M. Петелітский

Мор риб-голок на Дніпрі (2025 р.)

Переступень Білий Bryonia alba (2026 р.)