Штучні озера на Позняках на північ від проспекту Бажана — проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Лебедині озера», або окремі заказники на кожному озері

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт являє собою кар’єрні озера, розташовані на північ від проспекту М. Бажана в межах Дарницького району Києва: Срібний кіл (50.398429, 30.626552), площа – 13 га, озеро Позняківське (50.400216, 30.638568) — площа 9,2 га, а також озеро Лебедине (50.402069, 30.645091) — 16,3 га. Джерело живлення озер — фільтрація дніпровських вод.

В давнину усе київське лівобережжя напроти літописних круч являло собою суцільні заплавні луки, пронизані величезною кількістю проток та озер. Після будівництва Південного мосту в кінці 1980-х та початку 1990-х рр. на території, прилеглій до колишнього с. Позняки, а частково і на місці його знесеної забудови постав житловий масив Позняки. На південь від проспекту Бажана будується житловий масив Осокорки з 11 мікрорайонів. Одночасно постали штучно створені озера Срібний кіл, вздовж однойменної вулиці та озера Позняківське та Лебедине. Ці озера антропогенного походження подекуди зберегли на своїх берегах ділянки не намитої первинної заплави. Внаслідок цього, вони швидко відновили прибережно-водну та водну рослинність та виконують важливу рекреаційну функцію. Наразі в межах сучасної житлової забудови Дарницького району ці водойми є зеленими оазами, і мають важливе значення в формуванні мікроклімату району.

На озерах сформувалося кілька зон рослинності, починаючи з водної, представленої угрупованнями занурених рослин, таких як рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus) чи кушир занурений (Ceratophyllum demersum), а також вільно плаваючих, таких як жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae). Біля берегів розвивається також нитчаста водорість кладофора (Cladophora sp.), яка утворює мотки — жабуріння. В складі водної рослинності зростає також регіонально рідкісна рослина — глечики жовті (Nuphar lutea), яка охороняється в Києві рішенням Київради № 880/2029 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…). На озері Лебедине знайдено малопоширений у Києві рдесник плаваючий (Potamogeton nutans) та включений до Червоної книги України (2009а) водяний горіх плаваючий (Trapa natans). Окрім того, на озері Лебедине в 2020 р. висаджено декоративне латаття рожеве. Водяний горіх відомий також від оз. «Срібний кіл» до р. Дніпро (50.398149 30.606816), де щільність на 1 м2 становить від 5 до 20 особин (Конякін, Губарь, 2020).

Розвинутою є також прибережно-водна рослинність. Тут зростають очерет (Phragmites australis), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), куга озерна (Schoenoplectus lacustris) та ситник членистий (Juncus articulatus) тощо.

Найбільш цінним на території об’єкту є фрагмент вихідної заплавної рослинності, яка не була засипана при гідронамиві на північному березі озера Лебедине. Тут зберігся фрагмент угруповання очерету та водно-болотяних рослин за участі таких видів як вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), теліптеріс болотний (Thelypteris palustris), валеріана лікарська (Valeriana officinalis), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), плакун верболистий (Lythrum salicaria), жовтець їдкий (Ranunculus acris), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), конюшина лучна (Trifolium pratense) та повзуча (Trifolium repens), лядвенець рогатий (Lotus corniculatus), люцерна хмелевидна (Medicago lupulina), жовтий осот болотяний (Sonchus palustris), подорожник середній (Plantago media), дзвінець малий (Rhinanthus minor), горошок мишачий (Vicia cracca), грічак почечуйний (Persicaria maculosa), осока колючковата (Carex muricata), молінія голуба (Molinia caerulea), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), вероніка довголиста (Veronica longifolia), грястиця збірна (Dactylis glomerata), щучник дернистий (Deschampsia cespitosa) та плетуха звичайна (Calystegia sepium). В складі цієї рослинності на березі озера Лебедине в 2020 р. виявлено орхідею коручку болотяну (Epipactis palustris), занесену до Червоної книги України (2009а). Виявлено більше 10 клонів коручки генеративного віку.

В ярусі чагарників зростають облепиха (Hippophae rhamnoides), береза повисла (Betula pendula), клен гостролистий (Acer platanoides), ожина сиза (Rubus caesius) та верба сіра (Salix cinerea). Наявні молоді деревостани тополі чорної (Populus nigra) та осики (Populus tremula).

В складі синатропної флори присутні буркун білий (Melilotus albus), злинка однорічна (Erigeron anuua), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisisfolia), підбіл звичайний (Tussilago farfara), подорожник великий (Plantago major), (Cichorium intybus), золотушник канадський (Solidago canadensis) та латук татарський (Lactuca tatarica).

Таким чином, на території об’єкту наявні угруповання, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою ЄС, зокрема водна рослинність (Siedliska — Przewodnik metodyczny; Тлумачний.., 2017).

Біля водойм завжди можна знайти тварин, і тому зоологічне різноманіття є досить великим. З плазунів біля озер мешкає ящірка прудка (Lacerta agilis), яка охороняється згідно Додатку ІІ до Бернській конвенції (Bern Convention 1979). В 2022 р. на Позняківському озері виявлено черовновуху (Trachemys scripta) та болотяну черепах (Emys orbicularis).

У гніздовий період тут постійно тримаються крижні (Anas platyrhynchos) та водяні курочки (Gallinula chloropus). Взимку озера Лебедине та Позняківське мають велике значення як місця скупчення водоплавних птахів. Тут нараховуються близько 200 особин крижня та до 100 особин лиски (Fulica atra) (Бюлетень РОМ, 2017).

Територія проектованого ландшафтного заказника знаходиться впритул до житлового масиву Позняки, тож має надзвичайно важливе значення для забезпечення рекреації мешканців новобудов. Адже кількість мешканців різко зросла, площа ж природних зелених насаджень скоротилася. До того ж забудова житлового масиву Позняки велася непродумано, внаслідок чого не було залишено жодної великої паркової зони, які найлегше створити навколо описаних вище озер масиву.

Доглянутим місцем відпочинку слугує озеро Позняківське, біля якого розбито парк «Позняки». Тут влаштовано човнову станцію. Навколо озера висаджено кущі форзиції повислої (Forsythia suspensa), дерева клену сріблястого (Acer saccharinum), гіркокаштану кінського (Aesculus hippocastanum), декоративної горобини (Sorbus aucuparia) та черемхи (Prunus padus). Прокладено алеї для прогулянок. Водночас будівельний бізнес не рахується з цим та наступає на озера. Зокрема, засипано під будівництво східне узбережжя озера Лебедине.

Таким чином, вказані озера є цінними об’єктами і його необхідно зберегти для забезпеченням рекреаційних потреб мешканців південного житлового масиву «Позняки-Східні».

Щодо озера Лебедине рішенням Київради від 12 липня 2007 р. зафіксовано «Надати водоймі статус озера й назву «Озеро Лебедине» і позначити на його берегах недоторкану захисну смугу». Київрада встановила площу озера з навколишньою рекреаційною зоною у межах захисних смуг — 12,2 га, вирішила створити навколо озера паркову зону, встановити й зберегти межі водного дзеркала й глибину озера. При цьому Київрада визнала такими, що втратили силу, свої рішення від 2003 р. про передачу холдинговій компанії «Київміськбуд» в оренду на 4 роки ділянки 3,96 га у цьому мікрорайоні Позняків для будівництва житлових будинків та рішення про передачу Дарницькій райраді ділянки 1,57 га для будівництва житлових будинків із центром відпочинку. Збереження озера Лебедине є прикладом перемоги місцевої громадської групи, озеро залишилося рекреаційним об’єктом. Проте цієї перемоги мало.

На найціннішій ділянці Лебединого триває розбудова парку. Проте при проектуванні парку було не враховано присутність реліктової ділянки заплави, внаслідок чого необдумано залито бетоном значну територію узбережжя та знищено половину популяції коручки болотної. Натомість решту популяції врятовано, відгороджено та помічено інформаційним знаком. Необхідно оголосити територію озер ландшафтним заказником місцевого значення «Озера Лебедині».