Озеро Заспа, Козача Коса, урочище Конча-Озерна – проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Конча-Озерна»

Парнікоза І.Ю.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Жуків острів» створено рішенням Київради від 02.12.1999 р. № 147/649 на площі 1794,6 га. Проте ця площа була опротестована, тож фактично заказник зменшили, а решта території опинилася під загрозою знищення. В 2020 р. оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Конча-Заспа» — 580,1 га. Втім, навіть цих заходів недостатньо для порятунку усіх фрагментів колишнього заповідника «Конча-Заспа». Для цього необхідне взяття під охорону урочища озера Заспа (50.301498, 30.605044), в околицях якого здійснено гідронамив, район озера Блуква на захід від озера Конча (50.290612, 30.609738), фрагмент урочища Конча-Озерна в межах Києва (50.296857, 30.615949), а також острови Фалеева (Голосіївський район м. Києва, 50.295617, 30.642776), Бакланячий (50.283054, 30.641242) та острови Святополків стан (50.272437, 30.645256). Доцільно було б включити до складу цього заказника також острови Намистини, розташовані між островом Козачий та Козачою косою (50.328003, 30.607147), а також саму Козачу косу (50.327948, 30.615199). острови Намистини, як і острів Фалеева, номінально увійшли до регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови», проте реальної охорони в рамках цього об’єкту не отримали. Козача коса ж нічим не охороняється і знищується.

Територія об’єкту являє собою найпівденнішу частину великого заплавного масиву Жукового острова, район озера Блуква та низку заплавних островів на Дніпрі. Адміністративно він знаходиться в межах Голосіївського району м. Києва та Обухівського району Київської області.

Урочище Заспа та озеро Заспа, входили до першого заповідника на Київщині – «Конча-Заспа». Першим дійсно заповідним об’єктом Київщини можна вважати озера урочища Конча-Заспа, взяті під охорону Київським відділом Російського Імператорського товариства рибництва та рибальства у 1893 р. За радянських часів першим заповідним об’єктом на Київщині, заснованим радянською владою, став заповідник «Конча-Заспа». Спочатку 1921 р. цей державний рибний заповідник було створено на озерах та прилеглих до них землях. Пізніше до нього була приєднана ділянка соснового лісу Вітяно-Трипільського лісництва, протоки Козача, Лящівка, Осетрова лука та мисливський заказник — острови Козачий, Круглик та урочище Молодецьке.

На території, яку необхідно заповідати розташовується заплавне озеро Заспа. Його площа складає близько 15 га. Глибина його становить від 0,5 до 2,0 м. Під час повені вода заливає луки, розташовані біля озера, куди протоками Козача і Лящівка на нерест проходять плідники риб.

В згині озера Конча на ділянці правобережної заплави, розташованому на південь від озера Заспа, є ще одне досі збережене заплавне озеро Блуква. Воно має с-подібну форму, при цьому кінці цієї «літери С» звернені в бік Дніпра.

Природні умови Жукового острова різноманітні, тому різноманітним є його рослинний і тваринний світ.

Найбільші площі в межах проектованого заказника займають луки. Остепнені луки з домінуванням тонконогу вузьколистого (Poa angustifolia) займають підвищені піщані місця. У складі цих лук місцями значну участь має куничник наземний (Calamagrostis epigejos).

Справжні луки представлені переважно угрупованнями костриць лучної (Festuca pratensis) та червоної (F. rubra), тонконогу лучного (Poa pratensis) та мітлиці велетенської (Agrostis gigantea). В травостої значна домішка грястиці збірної (Dactylis glomerata) та китника лучного (Alopecurus pratensis). Різнотрав’я представлене такими видами як вероніка довголиста (Veronica longifolia) та польова (V. arvensis), чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale), морква дика (Daucus carota), різушка Таля (Arabidopsis thaliana), молочай кіпарисовидний (Euphorbia cyparissias) та лозний (E. esula subsp. tommasiniana), горлянка женевська (Ajuga genevensis), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), суниці зелені (Fragaria viridis), перстач повзучий (Potentilla reptans), підмаренник північний (Galium boreale), куничник сіруватий (Calamagrostis canescens), лопух великий (Arctium lappa), бутень п’янкий (Chaerophyllum temulum), деревій звичайний (Achillea millefolium), волошка лучна (Centaurea jacea), осот польовий (Cirsium arvense), скерда покрівельна (Crepis tectorum), оман британський (Inula britannica), жовтець їдкий (Ranunculus acris) та повзучий (R. repens), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum), смілка зозуляча (Silene flos-cuculi), смілка звичайна (Silene vulgaris), зірочник злаковидний (Stellaria graminea), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), люцерна серповидна (Medicago falcatа), конюшина альпійська (Trifolium alpestre), польова (T. arvense) та повзуча (T. repens), горошок мишачий (Vicia cracca) та заборний (V. sepium), грястиця збірна (Dactylis glomerata), чаполоч пахуча (Hierochloe odorata), тонконіг бульбистий (Poa bulbosa), подорожник великий (Plantago major) та середній (P. media) та ситник стиснутий (Juncus compressus).

Болотисті луки представлені переважно угрупованнями осоки гострої (Carex acuta) та лепешняку великого (Glyceria maxima). Звичайним тут є гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), щавель кінський (Rumex confertus), хвощ річковий (Equisetum fluviatile), плакун верболистий (Lythrum salicaria), живокіст лікарський (Symphytum officinale), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), вероніка ставкова (Veronica beccabunga) та підмаренник справжній (Galium verum). По зволожених ділянках зростає цінна лікарська рослина валеріана лікарська (Valeriana officinalis). На болотистих луках зростають занесені до Червоної книги України (2009а) півники сибірські (Iris sibirica). Цей вид створює тут стійкі популяції. Рослини добре цвітуть і плодоносять, однак через свою високу декоративність винищуються відвідувачами території.

Болота займають невелику площу, тут переважають угруповання осоки гострої (Carex acuta) та лисячої (C. vulpina), відмічена значна популяція вовчого тіла болотного (Comarum palustre), яке знаходиться тут на південній межі свого суцільного поширення.

Серед лісової рослинності переважають заплавні діброви. На найвищих рівнях заплави збереглися розріджені вікові діброви з дуба черещатого (Quercus robur) з незначною домішкою тополі чорної (Populus nigra) і в’язу гладкого (Ulmus laevis) (дубові рідколісся). До цих видів домішуються ясен звичайний (Fraxinus excelsior), тополя біла (Populus alba), осика (P. tremula), дуб червоний (Quercus rubra), вільха чорна (Alnus glutinosa), береза повисла (Betula pendula), сосна звичайна (Pinus sylvestris), клен гостролистий (Acer platanoides), татарський (A. tataricum) та американський (A. negundo), шовковиця біла (Morus alba), груша (Pyrus communis), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), верба біла (Salix alba), козяча (S. caprea) та сіра (S. cinerea). Діброви характеризуються поновленням дуба.

В чагарниковому ярусі зростають крушина ламка (Frangula alnus), глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla), калина звичайна (Viburnum opulus), бруслина європейська (Euonymus europaea), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), бирючина (Ligustrum vulgare) та ожина сиза (Rubus caesius). Подекуди присутні зарості аморфи кущової (Amorpha fruticosa). Поширені ліани: хміль (Humulus lupulus) і виноград здичавілий (Vitis vinifera). Зустрічається також омела біла (Viscum album).

В трав’янистому ярусі зростають кропива дводомна (Urtica dioica), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), осока рання (Carex praecox), холодок лікарський (Asparagus officinalis), хвощ польовий (Equisetum arvense), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata), щитник шартрський (Dryopteris carthusiana), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), підмаренник чіпкий (Galium aparine), вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum), яка охороняється на території Києва рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та рекомендована до внесення у Червону книгу України (Парнікоза, Целька, 2018), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), кремена несправжня (Petasites spurius), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia), жіноча папороть (Athyrium filix-femina), глуха кропива плямиста (Lamium maculatum), пшінка весняна (Ficaria verna) та жовтець золотистий (Ranunculus auricomus).

Звичайними є конвалія звичайна (Convallaria majalis), яка охороняється на території Києва рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis). На галявинах трапляються куртини суниці лісові (Fragaria vesca).

На більш вологих ділянках зустрічаються також в’язово-тополеві угруповання. Перший ярус в них утворює тополя чорна (окремі дерева досягають висоти 30 м), другий — в’яз гладенький, підлісок формують свидина криваво-червона, крушина ламка та пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius).

В складі прибережно-водної рослинності трапляються шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), алтея лікарська (Althea officinalis), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (T. latifolia), півники болотяні (Iris pseudacorus), які охороняються Рішенням Київради № 880/2290 за 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…), куга озерна (Schoenoplectus lacustris) та частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica).

Водна рослинність представлена угрупованнями жабурника (Hydrocharis morsus-ranae), водяного різака алоєвидного (Stratiotes aloides), куширу зануреного (Ceratophyllum demersum) та елодеї канадської (Elodea candensis). Тут також зростають інші рослини: елодея Нуталя (Elodea nuttallii), ряски трироздільна (Lemna trisulca) та мала (Lemna minor).

В складі водної рослинності зустрічається найменша квіткова рослина України та світу — вольфія безкоренева (Wolffia arrhiza). Прибережно-водна рослинність представлена угрупованнями лепешняка великого (Glyceria maxima), фрагментарно заростями куги озерної (Schoenoplectus lacustris), рогозів вузьколистого (Typha angustifolia) та широколистого (T. latifolia).

На території проектованого заказника збереглися рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України (2009а): сальвінія плаваюча (Salvinia natans), півники сибірські, а з видів, що охороняються на території Києва рішеннями Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. та № 880/2029 від 23.12.2004 р.— латаття біле (Nymphaea alba), та глечики жовті (Nuphar lutea) (Перелік рослин та тварин…). Угруповання сальвінії плаваючої, латаття білого, а також глечиків жовтих та латаття білого в комплексі з сальвінією занесені до Зеленої книги України (2009).

На території об’єкту наявні угруповання, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою ЄС: вербові та тополеві ліси, заплавні діброви, псамофітні комплекси, справжні та вологі луки, алювіальна та водна рослинність (Siedliska — Przewodnik metodyczny; Тлумачний.., 2017).

Зважаючи на великі запаси кормових рослин: селерових (Apiaceae) та хвилівника (Aristolochia clematitis), тут регулярно відмічаються включені до Червоної книги України (2009b) махаон (Papilio machaon) та поліксена (Zerynthia polyxena).

На території проектованого заказника зустрічається велике різноманіття гідрофільних птахів. Звичайними є крижень (Anas platyrhynchos), лиска (Fulica atra), чирянка велика (Anas querquedula), погонич (Porzana porzana), водяний пастушок (Rallus aquaticus), водяна курочка (Gallinula chloropus), перепілка (Coturnix coturnix), деркач (Crex crex), очеретянки ставкова (Acrocaphalus scirpaceus) та велика (A. arudinaceus), вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus), ремез (Remiz pendulinus) та синьошийка (Luscinia svecica). Гніздують підсоколик великий (Falco subbuteo), боривітер звичайний (Falco tinnunculus), сова вухата (Asio otus), крячок річковий (Sterna hirundo), чайка (Vanellus vanellus), зустрічається у гніздовий період попелюх (Aythya ferina), чепура велика біла (Egretta alba), мартин звичайний (Chroicocephalus ridibundus), пісочник малий (Charadrius dubius), кулик-сорока (Haematopus ostralegus), а також крячок малий (Sternula albifrons). Останні два види включено до Червоної книги України (2009b). Тут харчуються лелека білий (Ciconia ciconia), чапля сіра (Ardea cinerea), ластівка берегова (Riparia riparia), залітають орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) та шуліка чорний (Milvus migrans). На весняному прольоті регулярно спостерігається червонокнижна скопа (Pandion haliaetus). На осінньому прольоті присутні багато видів куликів, зокрема брижач (Philomachus pugnax), побережник чорногрудий (Calidris alpina), коловодник великий (Tringa nebularia) та болотяний (Tringa glareola). На заплавних луках звичайними гніздовими видами є жовта плиска (Motacilla flava), трав’янка лучна (Saxicola rubetra), жайворонок польовий (Alauda arvensis), кропив’янка сіра (Sylvia communis), сорокопуд терновий (Lanius collurio), куріпка сіра (Perdix perdix), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), кобилочка солов`їна (Locustella luscinioides), зустрічається щедрик (Serinus serinus), зеленяк (Chloris chloris) та вівсянка звичайна (Emberiza citrinella). На заплавних лісових ділянках гніздує яструб малий (Accipiter nisus), горлиця звичайна (Streptopelia turtur), припутень (Columba palumbus), одуд (Upupa epops), вивільга (Oriolus oriolus), соловейко східний (Luscinia luscinia), вільшанка (Erithacus rubecula), кропив’янки чорноголова (Sylvia atricapilla) та садова (Sylvia borin), берестянка (Hippolais icterina), мухоловки білошия (Ficedula albicollis) та сіра (Muscicapa striata), дятли середній (Leiopicus medius), малий (Dryobates minor) та великий строкатий (Dendrocopos major), щиглик (Carduelis carduelis), костогриз (Coccothraustes coccothraustes), дрозди та синиці. Сірий сорокопуд (Lanius excubitor), занесений до Червоної книги України (2009b), зафіксований 20.01.1996 р. (Костюшин, 1998).

Тутешні водойми багаті різними видами риб. Численні протоки та річища, озера та території, що періодично затоплюються водою, є цінними нерестовищами і мають велике значення для відтворення риб Канівського водосховища.

Загалом в межах об’єкта мешкають такі види тварин, занесені до Червоної книги України (2009b): дозорець-імператор (Anax imperator), махаон (Papilio machaon), йорж-носар (Gymnocephalus acerina), видра річкова (Lutra lutra), кулик-сорока (Haematopus ostralegus), крячок малий (Sternula albifrons) та орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla).

Тут також зустрічаються види, які охороняються згідно Додаткам до Бернської конвенції (Bern Convention 1979): боривітер звичайний (Falco tinnunculus), деркач (Crex crex), набережник (Actitis hipoleucos), крячок чорний (Chlidonias niger) (усі Додаток ІІ) та бобер річковий (Castor fiber) (Додаток ІІІ). Останній, зокрема, наводиться для 2021 р. за даними https://www.inaturalist.org.

За даними www.inaturalist.org для Козачої коси наводиться заєць сірий (Lepus europaeus).

Заплавні біотопи обумовили присутність на ділянці таких ссавців як заєць сірий (Lepus europaeus), єнотоподібний собака (Nyctereutes procyonoides) та ондатра (Ondatra zibethicus).

бобер.

Додаткові джерела: