Озеро Вирлиця — проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Вирлиця»

Парнікоза І.Ю.

Озеро розташоване на заплаві Дніпра у південно-східній частині Дарницького району Києва між проспектом Миколи Бажана, вулицями Ревуцького і Колекторною. Водойма має природне походження, втім значно збільшена під час забирання піску для гідронамиву тутешніх житлових масивів (50.396584, 30.660766). Площа проектованого об’єкту близько 100 га. Середня глибина озера 15–16 м. Максимальна глибина — 28 м. Виміри озера 1,32 км на 0,9 км.

Картографічними матеріалами ХІХ — першої половини ХХ ст. існування цього озера на заплаві не підтверджується. Як вказує С. Вакулишин (2014), озеро вперше зафіксоване картографами у 1897 р. Перше позначення цього озера з сучасною назвою нам вдалося відшукати на мапі 1943 р., коли воно було невеличким. Попри те, що сучасна Вирлиця сформувалася як величезний кар’єр для забору піску, наразі озеро являє собою повністю сформований своєрідний природний комплекс.

Навколо озера сформувалася розвинена деревна, чагарникова рослинність, таким чином утворивши цінну зелену зону — легені південної частини лівобережних житлових масивів Києва. Це озеро має чи не найбагатшу флору водно-болотяної рослинності з усіх київських водойм. В її складі зустрічаються наступні види рослин: різак алоєвидний (Stratiotes aloides), рдесник туполистий (Potamogeton obtusifolius), пухирчатка звичайна (Utricularia vulgaris), вех широколистий (Sium latifolium), кушир занурений (Ceratophyllum demersum), спіроделла багатокоренева (Spirodella polyrhiza), ряска трироздільна (Lemna trisulca), лепешняк великий (Glyceria maxima), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (T. latifolia), очерет (Phragmites australis), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), омег водяний (Oenanthe aquatica), елодея канадська (Elodea canadensis), рдесники гребінчастий (Potamogeton pectinatus), кучерявий (P. crispus), плаваючий (P. natans), пронизанолистий (P. perfoliatus), Фріса (P. friesii), колосовидний (P. trichoides), Бертольда (P. berchtoldii), лискучий (P. lucens) та маленький (P. pusillus), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum) та кільчаста (M. verticillatum), гірчак земноводний (Persicaria amphibia), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), водяний хрін земноводний (Rorippa amphibia), водяний жовтець фенхелевидний (Batrachium foeniculaceum), жабурник (Hydrocharis morus-ranae), сусак зонтичний (Butomus umbellatus) та глечики жовті (Nuphar lutea), які охороняються в Києві рішенням Київради № 880/2029 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…). Відмічено також загалом рідкісні в Києві харові водорості Chara sp. (Савицький, Зуб, 1999).

В прибережній зоні зустрічається також цінна лікарська рослина — обліпиха (Hippophae rhamnoides).

У зв’язку з прогресуючою трансформацією річкових долин, біотопи натуральних евтрофічних озер та староріч взяті під охорону Оселищної директиви ЄС — код угруповання 3150. Низка водних угруповань також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: біотоп вільно плаваючих скупчень жабурника — С1.222, різака — С1.223, вільно плаваючі колонії пухирчатки — C1.224, занурені килимки харофітів у мезотрофних водоймах — С1.25, вільно плаваюча рослинність евтрофних водойм — С1.32, вкорінена занурена рослинність евтрофних водойм — угруповання рдесників, водопериці — С1.33, мілководні біотопи з водяного жовтеця (Batrachium sp.) — С1.3411, мезотрофна рослинність повільно текучих водотоків (рдесники плаваючий та пронизанолистий, водяні жовтеці, водопериця колосиста, латаття біле) — С2.33, евтрофна рослинність повільно текучих річок — С2.34 (Дідух, Альошкіна, 2012; Тлумачний.., 2017).

Один з видів місцевої флори — півники болотяні (Iris pseudacorus), охороняються рішенням Київради 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…).

В озері зафіксовано багату фауну риб.

Розлогі водно-болотяні угіддя по берегах, особливо в північній частині озера Вирлиця — багниста система з дрібних озер та плавнів недоступні для людини. Зважаючи на це, на озері тримається низка видів водно-болотяних птахів: крижень (Anas platyrhynchos), лиска (Fulica atra), чернь чубата (Aythya fuligula), пірникоза велика (Podiceps cristatus), очеретянка велика (Acrocephalus arudinaceus), кобилочка солов’їна (Locustella luscinioides), ремез (Remiz pendulinus), вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus) та інші горобиноподібні. Трапляється тут також бугайчик (Ixobrychus minutus). На весняному прольоті спостерігається чорний крячок (Chlidonias niger), на осінньому прольоті у північній частині озера на ділянці, засипаній щебенем, — коловодник звичайний (Tringa totanus) та великий (T. nebularia), брижач (Philomachus pugnax) та пісочник малий (Charadrius dubius). Цікавими є також спостереження на озері у 2014 р. норця червоношийого (Podiceps auritus), а також 3 співаючі самця нечисельного виду — кобилочки-цвіркуна (Locustella naevia) (Мoроз та ін., 2015). 2009 р. тут зафіксовано червонокнижного сорокопута сірого (Lanius excubitor) (Давиденко, 2019; Наказ.., 2021б).

Особливу цінність становить тутешня колонія мартина звичайного (Chroicocephalus ridibundus), яка знаходиться в очеретяних плавнях південно-східної частини озера. Вона має бути збережена.

В окремі зими озеро відіграє важливе значення як місце зимівлі водно-болотяних птахів, зокрема крижня, скупчення якого нараховують до 2000 особин (Пшеничний та ін., 2009).

З ссавців біля озера фіксувалися заєць сірий (Lepus europaeus, 2021 р.), ондатра (Ondatra zibethicus, 2017, 2021 рр.) та пацюк сірий (Rattus norvegicus, 2000-ні рр.), (https://www.inaturalist.org).

Зважаючи на сучасне значення озера в зеленому каркасі міста та загрозу засипання озера під забудову, необхідно взяти його під охорону, створивши заказник.