Пародія до «Дивного гостя»

Богдан-Ігор Антонич

Небо синє знов,

немов ультрамарина.

Розмріяна дівчина

марить про любов.

Прощавай мені рукою!

Три та три є шість.

Сидить поет над рікою,

огірка поволі їсть.

Неділя, 12 лютня 1933

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967» (під заголовком «Пародія до «Дивного гостя» І»). Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 291.