«О дужий!…»

Дніпрова Чайка

О дужий! як же ти погірдливо підвівсь,

Ти думаєш, – зборов, то ти уже і правий?

Радієш, що зломив того, хто й сам хиливсь?

Питаєш, що здобув в борні нерівній слави?

Стривай-бо, не радій: що мало розцвісти

І рясно уквітчать чоло твоє квітками,

Шипшиною тобі постелеться в путі

І в тіло те ввіп’ється колючками!

Здивуєшся тоді, як сталося таке:

Мізерне зіллячко та велетня спиняє?

Так знай же, що й плохе, і кволе, і хибке

В образі лютої отрути добирає!

Примітки

Вперше надруковано в декламаторі «Розвага», К., 1906. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 351.