Столиця

Юрій Клен

Там де простір прозорий і струмистий

розцвів квітками синіми бажань,

крізь млу пісень нам мріє дальнє місто

і світить золотом вечірніх бань.

Питають діти: «Ті садки і храми,

чи то мара і витвір ваших снів,

чи, може, справді одяглися в камінь

потужний лет і творча міць віків?»

Та чи ж не бачите: палають ватри?!

Не чуєте: всі дзвони вже гудуть?!

Це ви поставите у полі шатра,

це ви проріжете крізь нетрі путь.

І Злоту Браму вітер вам відчине.

Ви в казку вступите: у древній град.

Лише віки, мов сніжні верховини,

обступлять вартою Господній Сад.

18. XII. 1938

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 158 – 159.