На мотив з Гейне

Михайло Старицький

Як з тобою ми спізнались,

Всі нам зорі усміхались,

Як рядком сиділи щасно,

Всі цвіли садочки рясно,

А як вперш поцілувались –

Соловейки заливались,

Та й в усіх людей взагалі

Очі радістю засяли…

А як час настав розстання –

Лист пожовк і впав ззарання;

Над садочком онімілим

Звис мороз серпанком білим,

Соловейко злинув в вирій,

Люди стали всі мов звірі…

Та і в серці замість раю

Завелась гадюча зграя.

1887

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1893, № 7, стор. 131. В антології «Акорди», Львів, 1903, стор. 95, надруковано під заголовком «На мотив народної пісні». Друкується за автографом (Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 15, № 6).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 94.