Вечір

Михайло Старицький

Вечір. Тихо, ясно…

Зірочка зоріє…

Із садочка красно

Пахощами віє;

Стеляться сутіні,

Тумани лягають;

Кетяги з калини

В вікна зазирають.

Щось гуде струною

На бузку близенько;

В лузі за вербою

Тьохнув соловейко;

Пісня одгукнулась

З темрявого гаю…

Серце стрепенулось,

Змучене до краю:

Знов зрина жадання

Тихої розмови,

Щирого братання,

Вірної любові!

[1882]

Примітки

Вперше надруковано в збірці «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч. II, К., 1883, стор. 27. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 126.