І.Крип’якевич – автор та поширювач пісні “Гей у лузі червона калина” з 1908 року
Богдан Щедрий
Так історично склалось, що ґенеза пісні “Ой у лузі червона калина” була довший час невідома. Пісня масово поширилась в підавстрійській Галичині з початком Першої Світової війни, бо підносила бойовий дух та підходила для співу під час маршу та бою Січових Стрільців. В тих умовах УСС називали пісню “Червоною калиною” та замінили початок пісні “Гей у лузі” на “Гей у полі”. В такому вигляді і ввійшла вона в збірник пісень Богдана Лепкого, виданий у Відні 1915р. І цей збірник називався та починався однойменною піснею “Червона калина” з поясненням : “ПІСНЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ”. Тут вперше надруковано текст пісні ,яку співали Січові Стрільці. І цей текст, з врахуванням виправданої заміни на “Гей у полі”, є ідентичний з набагато старшим, довоєнним текстом , що починався з “Гей у лузі” в збірнику “Історичні пісні українського народу”(Львів,1908р.впорядк. М.Січинський) у пісні “Розлилися круті бережечки”.
В статті детально проаналізовано та доведено, що знаменита пісня “Гей у лузі червона калина” походить з брошури “Історичних пісень” та встановлено імя автора “Червоної калини”. Імя, яке тривалий час замовчувалось з ціллю безпеки, і яким названо науковий інститут у Львові. В дослідженні пісні суттєво допомогли наявні в брошурі рідкісні власницькі знаки товариства “Просвіта”. Вони ж допомогли встановити причетність до історії “Червоної калини” ще однієї постаті – Володимира Мурського (громадського діяча, журналіста,письменника, розвідника, дипломата, представника екзильного уряду УНР в Туреччині (1929—1935), внука автора музики Державного Гімну України, отця Михайла Вербицького).
2.10 Мб