Засідання ВПЦР 4 вересня 1921 р.
Присутні: Голова В.П.Ц.Р. Мороз, Товариші Голови – протоірей В. Липківський і Г. Вовкушевський, секретар Ради Тарасенко. Члени: Н. Шараївський (Київ, Сохвіївська пар.), В. Чехівський (Київ, Сохв[іївська] пар.), Г. Субота (с. Лебединці, Бердич. пов. на Київ., Івано-Богос. пар.), А. Вовк (Миргород. пов. на Полтавщині – м. Миргород, Успенська пар.), М. Пивоварів (Київ, Сохв. пар.), В. Кійко (м. Київ, Андріївська пар.), Ів. Лапа (м. Київ, Андріїв. пар.), Яненко (м. Київ, Петропав. пар.), О. Бредюк (м. Київ, Пегропавлів. пар.), М. Осадчий (с. Бесідка, Таращ. пов. на Київ., Св. Михайлівськ. пар.), Василенко (с. Шпитьки. Київський пов., Покровськ. пар.). Кислий Ів. (Київ, Сохв. пар.). Пиндюр Макар (Київ, Іллінська пар.), Борисенко (с. Музичі, Київ. пов., Михайлівськ. параф.), Ів. Білосорочка (м. Київ, Андріїв. пар.), Власенко (м. Київ, Миколаєвська пар.), П. Ємець (м. Київ, Сохв. пар.), М. Орловська (м. Київ, Андріївська пар.), протоієрей Т. Веселовський (м. Київ, Сохв. пар.), М. Демидів (м. Київ, Андріївська пар.), Ф. Г. Орловський (м. Київ, Андріїв.пар.), Я. Захарьєвич (м. Київ, Миколаїв. пар.), В. Мартиненко (м. Київ, гов. голови Київської повітової церк. ради), О. Судомора (м. Згурівка, Прилуцький пов. на Полтавщині).
Головує М. Мороз. Секретар – Тарасенко.
Голова от олошує чергу дня, яка й приймається з додатками, які внесли члени Ради Ів. Кислий, В. Чехівський і о. В. Липківський
1. Інформації з місць.
Представник Миргородського пов. (Полтавщина) Андрій Вовк.
Лише нещодавно пощастило заснувати парахвію в м. Миргороді. Головна перешкода в справі – це брак священиків, потім – відсутність звязку з Києвом. Шкодить також і місцеве духівництво, яке дуже вороже ставиться до нашої церковної справи. Питанням українизації цікавляться і беруть в ній участь люди мало свідомі в цій справі. Мене, паприк[лад], питав один досить релігійний і прихильний до справи чоловік: – Чи таки правда, що на українській мові є Євангелія? Взагалі, люди надзвичайно не поінформовані в церковних справах. Про ВПЦР розповсюджуються найнеймовірніші чутки. Потім викликає непорозуміння одночасне істнування Київської та Полтавської церковних Рад.
Представник з Прилуччини т. Судомора.
У с. Згуровці провадиться відправа на український мові. Людність спрваою цікавиться, майже скрізь провадиться межи людьми боротьба.
Голова Ради М.Мороз повідомляє, що донині по всіх 12 губ[ерніях] України провадиться підготування до Всеукраїнського Церковного Собору. У всі Губернії розіслано інструкції, призначено туди уповноважених, які й розпочали роботу. Гірш [справа] стоїть на Волині і на Харківщині. З Поділля відомостів про підготовчі з’їзди покіль що нема. В багатьох інших повітах України з’їди вже відбулись, в багатьох відбуваються. Можна сподіватись, що майже у всіх повітах, якщо не буде зовнішннх несприятливих обставин, передвиборчі з’їзди відбудуться, [і] що Всеукраїнський Православний Церковний Собор також відбудеться у призначений час.
Далі Голова читає додаткового до інструкції по скликанню В.Ц.С. обіжника такого змісту:
“До Церковної Ради надходять запитання, як бути з обранням виборних на В.Ц.С. в тих випадках, коли через непереможні несприятливі зовнішні обставини не буде ніякої змоги скликати задля цього повітове зібрання представників всіх православних парахвій [повіту].
На Всеукраїнському Православному Церковному Соборі якнайповніше мусить виявитись воля православної людності відносно відбудови нового устрою церковно-релігійного життя.
Через це бажано і необхідно, щоб участь у працях В.Ц.С. взяли представники всієї православної людності і зо всіх місцевостей України. Тому-то інструкція по скликанню В.Ц.С. вимагає, щоб в кожному повіті України були обрані виборні на повітовому зібранні.
Скликання повітових зібраннів ще й тим корисне для справи відродження української православної церкви, що на них людність одержує повні інформації про український церковно-визвольний рух і знаходить спільні й найкращі шляхи для здійснення своїх бажанпів.
Тому необхідно дбати всіма засобами, щоб передсоборні виборчі зібрання відбулись своєчасно в кожному повіті і обрали належну кількість виборних на В.Ц.С. Отже, коли не буде ніякої можливості скликати повітове зібрання, то в такому разі губерніальні і повітові церковни ради, а також головноуповноважені і уповноважені, дбаючи, щоб той чи інший повіт зовсім не залишився без представництва на Всеукр[аїнському] Прав[ославному] Церк[овному] Соборі мають право доручити обрання виборних на В.Ц.С. місцевим нарадам з діячів і прихильників українського церковно-визвольного руху, а в тому разі, коли й цього зробити не буде можливості, виряджають на В.Ц.С. корисних для справи осіб по своєму обранню на підставі п. 6 3 інструкції по скликанню В.Ц.С.
Про такі відступлення від порядку обрання Губерніяльні і Повітові Церковні Ради, а також Головпоуповноважені і Уповноважені складають акти з зазначенням, чому саме не було можливости скликати повітове зібрання, і акти ці передають, через командированих виборних, до канцелярії В.П.Ц.Р.
Необхідно також, щоб Губерніяльні і Повітові Церковні Ради на підставі наведеного пакту вирядили своїх представників на В.Ц.С. (по одному).
Рада ухвалила: Інформації прийняти до відому і затвердити прочитаного обіжника.
2. Голова повідомляє програм праці В.Ц.Собору – реєстр доповідів, які мають бути прочитані на Соборі, такого змісту:
“Програм праці Всеукраїнського Церковного Собору, що скликає В.П.Ц.Р. в м. Києві 14 / 1 жовтня 1921 р.
1) [Вступна] інформаційна доповідь про В.П.Ц.Р. і скликає В.Ц.С.
Доповідають:
М. Мороз, Ів. Тарасенко.
2) Взаємовідносини межи українською церквою і другими церквами; В. Липківський і В. Чехівський.
3) Внутрішній устрій церкви: В. Липківський і В. Чехівський.
4) Жива церковно-народня творчість: рідна мова – Н. Шараївський, П. Погорілко, церковні співи – П. Козицький, мистецтво – [В.] Щербаківський, українські церковні звичаї – [С.] Рклицький.
5) Удосконалення церковного богослужіння – В. Липківський.
6) Устрій керівництва церквою – П. Погорілко, М. Мороз, К. Соколовський. Г. Вовкушевський.
8) Засоби та кошти утримання працівників церкви і органів керівництва церквою – М. Пивоварів, М. Мороз.
9) Відновлення церковної ієрархії – В. Чехівський.
10) Життя парахвіяльних церков – В. Чехівський.
11) Монастирі в Українській Церкві.
12) Біжучі справи.
По пропозиції В. Чехівського члени Ради занотовують собі реєстр доповідів.
Програм праці Собору Рада затверджує, а справа складання регламенту Собору доручається Президії Ради
3..Про обрання Соборної Технічної Комісії о. В. Липківський з’ясовує обов’язки Комісії. По його думці, Технічна Комісія мусить подбати про забезпечення членів Собору ночівлями, а також организуванням харчової справи, щоб хоч трохи полегшити членам Собору харчові справи.
В. Кийко знайомить присутніх з працею тотожної комісії, яка існує під час засідань Церковного Собору Київщини. Пропонує обрати комисію подвійного складу (попереду було пять), а саме: по 2 чоловіки з кожної з київських парахвій.
X. Демидів. Зазначає деякі хиби в праці комісії собору Київщини і висловлює побажання, щоб ці хиби на цей раз було усунено.
Ухвалено: обрати до складу Комісії Членів Ради: В. Кийко, Ів. Кислого, Ів. Лапу з тим, щоб вони подбали про обрання від кожної з семи київських парахвій ще по 2 члени.
4. Обрання реєстраційної комісії. Обов’язок комісії – реєстрація членів Всеукраїнського Православного Церковного Собору і перша перевірка їх мандатів.
Ухвалено: до складу комісії обрати Ів. Тарасенка, Д. Крижанівсько, а решту потрібних співробітників доручити обраним членам комісії доповнити шляхом кооптування.
5. Фінансова справа. Доповідь робить член президії М. Пивоварів. Перед Всеукраїнською Православною Церковною Радою стоять великі завдання відбудови рідної церкви, а праця ця вимагає величезних коштів і потреба ця ще більше збільшується необхідністю здобуття власного єпископту. Пивоварів знайомить присутніх з планом здобуття коштів – боргів В.П.Ц.Р за книжки, яких є понад 20 мільонів карб., а також незаплаченнх 5 відсотків від кожної парахвії, приєднаної до Спілки Українських парахвій.
Доповнюючи повідомлення Пивоварова, голова Ради М.Мороз каже, що, не зважаючи на ухвали і повітових і Губерніяльного Церковних Соборів про негайну допомогу В.П.Ц.Раді коштами, все ж там кошти надходять надзвичайно спроквола. Бажано було б сьогодні обміркувати цю справу і з’ясувати причини, через що саме ця справа у нас не стоїть на належній височині.
В. Чехівський нагадує, що ще апостол Павло казав, що кошти для організаційних справ необхідно організувати заздалегідь, щоб вони були готові на кожну потребу. Ми також повинні йти цим шляхом. Необхідно, щоб кожна парахвія вжила всіх заходів до збирання коштів і для передачі їх до В.П.Ц.Р. використовувала кожну нагоду. Треба, щоб всі парахвії знали, що від їх недбальства гальмується наша загальна справа, треба, щоб всі вони розуміли всю вагу цієї справи.
X. Демидів радить, щоб кошти збірались грішми, а не натурою, бо таким чином їх легше при сучасних умовах приставити до В.П.Ц.Р. Бажано було б також, щоб В.П.Ц.Р. виряджала до Парахвій гарних промовців, які б з’ясовували людям дійсний стан речей.
Г. Субота. Представник від Бердичівського повіту каже, що навпаки, селяни радше лають натурою, наприклад, борошном, аніж грішми. Але борошно дуже трудно передати до Києва.
Ухвалено: Проект Пивоварова про збирання коштів затвердити, доповнивши його зробленими в засіданні Ради додатками. Крім того, ухвалено, що українські парахвії і церковні гуртки діячів і прихільників українського церковно-визвольного руху кожного [села] повинні зробити негайну одноразову пожертву борошном або грішми, на придбання богослужбових книжок, підготовку працьовників Української Церкви і утримання єпископату, приставивши зібране до В.П.Ц.Р. не пізніш Покрови.
6. Зав. Фінансовим Відділом М. Пивоварів дає [коротке] звідомлення про фінансову справу.
В.Чехівський пропонує, аби до ВПЦС було зроблено фінансовий відчіт.
Ф. 3984. – Оп. 4. – Спр. 35а. – Арк. 18 – 18 зв., 25 – 25 зв. Незасвідчена машинописна копія, правки чорнилом, аркуші переплутані, місцями сильно пошкоджені.
Примітки
Подається за виданням: Перший всеукраїнський православний церковний собор УАПЦ. – Київ-Львів, 1999 р., с. 493 – 497.