Франсуа Тесбі де Белькур (1776)

Луняк Є.

Зі спогадів Франсуа-Огюста Тесбі де Белькура [367], французького найманця на службі барських конфедератів, про його зустріч з писарем запорожців-французом

Про запорожців

Їх бачимо в Україні та в околицях Києва, на прикордонні з Польщею. В усі часи їх розглядали як земляних флібустьєрів, тобто збіговисько темних суб’єктів з усіх націй. Я охоче цьому повірю, бо поміж них розмовляють усіма мовами. Щоб бути прийнятим до них, треба лише скласти присягу ніколи не говорити, до якої нації належиш. Я бачив там одного француза, котрий служив у цього народу писарем (qui étoit le Secrétaire de la nation) і пишався тим, що був серед цих людей. Це грабіжники, що роблять напади на всіх своїх сусідів і особливо на Польщу; однак той, хто обікрав би одного зі своїх товаришів, був би негайно забитий у таборі. Немає жодної жінки поміж них; проте вони чинять так, як історія нас вчить про поведінку амазонок щодо чоловіків. Імператриця, яка сьогодні править, щойно вигнала їх якнайдалі.

Thesby (ou Thisbé) de Belcourt François Auguste. Relation ou journal d’un officier françois au service de la Confédération de Pologne, pris par les Russes et relégué en Sibérie. – Amsterdam: Aux dépens de la Compagnie, 1776. – 286 p. – P. 282.

Примітки

367. Франсуа-Огюст Тесбі (або Тисбе) де Белькур, французький військовий діяч. Мав змішане франко-ірландське походження (його матір була ірландкою). В 1744 р. брав участь у бойових діях у Фландрії. Учасник Семирічної війни. В 1759 р. був одним з організаторів оборони Квебеку в Канаді від англійців, де відзначився у програшній для французів битві на полях Абраама (13 вересня 1759 р.). В 1769 р. добровільно вступив на службу до барських конфедератів у чині підполковника. 10 грудня 1769 р. під час однією з сутичок був узятий у полон запорожцями. В 1770-1773 рр. разом з гуртом французьких найманців перебував у російському полоні в Тобольську. За особистого клопотання д’Аламбера перед Катериною ІІ отримав дозвіл переїхати до Москви, а згодом повернутися до Польщі, де й проживав довгий час. В 1776 р. опублікував в Амстердамі свої мемуари про службу на боці Барської конфедерації й перебування у сибірському полоні. Помер після 1793 р.

Подається за виданням: Луняк Є. Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. очима французьких сучасників. – Ніжин: 2013 р., с. 362.