Передмова

Луняк Є.

У 2012 р. автором цих рядків було опубліковано монографію «Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. у французьких історичних дослідженнях» [1], де аналізувалися праці французьких авторів, присвячені розгляду минулого наших земель і створені за майже півтисячолітній період, від середини ХVІ ст. до початку ХХІ ст. Оскільки висвітлення авторами ХVІ-ХVІІІ ст. подій в Україні зазначеного періоду має не лише історіографічну, але й джерелознавчу цінність, видається доречним зробити переклад окремих фрагментів з їхніх творів, які найбільше торкаються українського минулого даної доби. Свідчення цих іноземців дозволяють нам краще побачити як саму Україну козацького часу, так і ті стереотипи та помилкові уявлення сучасників, які тоді поширювалися на заході про землі нашої країни.

Українознавчий доробок французьких авторів ХVІ-ХVІІІ ст. частково вже відомий вітчизняному читачу в перекладах. Йдеться, насамперед, про кілька перевидань україномовного перекладу «Опису України» Гійома Левассера де Боплана, а також про вихід українською мовою «Історії війни козаків проти Польщі» П’єра Шевальє та «Літопису Малоросії» Жана-Бенуа Шерера. Важливу роль в ознайомленні українського інтелектуального загалу з французькими творами, присвяченими життю козацької України, відіграли Ілько Борщак, Володимир Січинський, Віктор Коптілов, Дмитро Наливайко, Ярослав Дашкевич, Микола Ковальський, Юрій Мицик, Теодор Мацьків, Олекса Вінтоняк, Людмила Івоніна, Зоя Борисюк, Вадим Ададуров та ін. В російських перекладах стали доступними праці таких французьких авторів вказаного періоду як Вольтер, Обрі де ла Мотре, П’єр Лінаж де Восьєнн, Жак Маржере, Шарль Массон, Фуа де ла Невілль, Клод-Шарль де Пейссонель, Франсуа де Тотт та ін. Незважаючи на це, основна маса французького українознавчого доробку залишається поки що майже не доступною українському читачу й, за рідкими винятками, практично не використовується у вітчизняній історіографії.

Важливим чинником, що сприяв пожвавленню інтересу у Франції до теренів України в зазначений період, стали ті доленосні події, що розгорталися тут і мали важливий вплив на хід світової історії. Саме тому дослідницька активність французів щодо наших земель мала хвилеподібну сутність, то зростаючи, то згасаючи. Кожен сплеск подібної пізнавальної зацікавленості козацькою Україною був викликаний посиленою увагою західного суспільства до військових і політичних трансформацій, що відбувалися на землях нашої Батьківщини. Втім, її минуле розглядалося лише в контексті історії великих тогочасних держав регіону – Османської імперії (Туреччини), Речі Посполитої (Польщі), Московського царства (Росії). Сама по собі козацька Україна вкрай рідко ставала об’єктом окремих розвідок, що пояснюється бездержавним статусом країни.

Переклад здійснювався лише з франкомовних творів. Абсолютна більшість з них досі не перекладалася ні українською, ні російською мовами. Під час проведення дослідницьких студій було використані книжні зібрання бібліотек України, Росії та Франції. Великою підмогою у здійсненні роботи стали також електронні ресурси, на яких вміщено відскановані варіанти як опублікованих книг, так і рукописів: ; ; .

Досить часто назви українських географічних об’єктів, імена людей, окремі місцеві поняття, подані французькими авторами, виглядають настільки викривленими й спотвореними, що інколи доволі непросто зрозуміти, про що власне йде мова. Перекладач намагався якомога точніше вияснити зміст кожного з таких понять, хоча й не може поручитися за абсолютну точність усієї запропонованої ним ідентифікації.

Окремі терміни та вислови оригінального тексту подекуди подано в круглих дужках. Це зроблено з метою, як проілюструвати варіант написання цих власних назв і понять, так і для можливості подальшого уточнення у випадку неправильної ідентифікації зазначених термінів при перекладі. Оригінальні примітки самих авторів даних творів виділено курсивом, всі інші примітки та коментарі належать перекладачу. В окремих випадках перекладач також подавав у квадратних дужках певні уточнення для більшої зручності читачів.

Наприкінці кожного з поданих фрагментів позначено першоджерело перекладу та вказано відповідну сторінку в ньому. Якщо текст має дві та більше сторінок, початок кожної з них позначено відповідними номерами сторінок на початку окремих абзаців. Кожен окремий уривок має підзаголовок, даний йому перекладачем, котрий визначає зміст даного фрагменту. В окремих випадках такі підзаголовки належать самим авторам і розташовані одразу після вказаної відповідної сторінки, на якій розпочинається даний текст.

Всі повідомлення французькій авторів, що охоплюють період ХVІ-ХVІІІ ст. подано в хронологічному порядку. Проте, дотримуючись хронології появи їхніх творів і не бажаючи їх розривати, перекладач змушений був подекуди порушувати згаданий порядок, щоб дати можливість ознайомитися з українознавчим аспектом кожного твору більш повно. Для ілюстрації текстів було використано малюнки, створені французами у ХVІІ – першій половині ХІХ ст.

Примітки

1. Луняк Євген. Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. у французьких історичних дослідженнях. – Монографія. – К.-Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2012. – 808 с.

Подається за виданням: Луняк Є. Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. очима французьких сучасників. – Ніжин: 2013 р., с. 3 – 4.