2.6. Заплава Дніпра в Києві під час Перших визвольних змагань 1917-1921 рр.

Парнікоза І.Ю.

«Поручник Тарнавський гнав коня галопом майже через все місто. -Почалося! – сказав він – Біляки скидають на воду човни, щоб переправлятися на цей берег. -У них що тут –своя флотилія? – спитав Мирон. - Та де! Пограбували тутешніх рибалок. Це ще та армія. -Переправляються – то треба зустріти, – сказав Мирон ».

В. Шкляр, Маруся

Період 1917-1921 р., коли Київ став ареною боротьби українських національних сил за відновлення незалежності України, супроводжувався неодноразовою зміною влади та припиненням нормального міського життя. Найбільше це позначилося на житті городян, зокрема постачанні продуктів та порушенні міської інфраструктури. Зі частими змінами влади до міста приходили масовий терор та насильства. Місто також безпосередньо постраждало від бойових дій. Меншою мірою драматичні події описуваного часу зачепили традиційний уклад життя лівобережних заплавних поселень. Проте, лівий берег спочатку виступав місцем, де ховалися від влади різноманітні ліві революціонери, а пізніше – плацдармом, з якого надходила до Києва чергова червона чи білогвардійська згуба. В цей час долина Дніпра та мости ставали ареною боїв за Київ. З заплавних районів Києва в бойові дії був включені також Поділ та Куренівка (зокрема низинна частина на Оболоні). Під час опанування Києва польсько-українськими силами в 1920 р. на лівому березі було утворено плацдарм. Відступаючи, поляки висадили в повітря усі мости, при чому Ланцюговий так, що його вже не можливо було відновити.