Ее с[иятельст]ву графине А. А. Г-вой
Петр Гулак-Артемовский
Тебе, изящного правдивый судия,
Плачу усердья дань в сем слабом переводе!
Конечно, ты уже читала о Маклоде
И знаешь подлинник ты повести сея.
Тебе отверзты все богатства, красоты
И музы Тассовой, и языка Расина:
Вкус верный, тонкий ум – вот та цена едина,
Какой достоинства творений ценишь ты!
Тебе и бардов глас священный так знаком,
Как внятна и мила бессмертная «Светлана»;
В устах твоих язык и песни Оссиана
Сарматов слух пленят Красицких языком.
Примітки
Вперше надруковано в журн. «Украинский вестник», 1819, № 5, с. 171 – 172, у вигляді присвяти надрукованого в тому ж номері (с. 172 – 240) перекладу «каледонської повісті» «Бен-Гріанан».
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
Ее с[иятельст]ву графине А. А. Г-вой… – Можливо, присвяту адресовано графині Генриковій Ганні Олександрівні.
Маклод – герой повісті «Бен-Гріанан».
…знаешь подлинник ты повести сея. – Переклад П. Гулака-Артемовського зроблено за варшавським журналом «Tygodnik polski», 1819, t. II, с. 9 – 24 та 31 – 48.
Тассо Торквато (1544 – 1595) – італійський поет.
Расін Жан (1639 – 1699) – французький драматург.
Барди – мандрівні народні співці в древній Ірландії та Шотландії.
…бессмертная «Светлана»… – балада російського поета Жуковського Василя Андрійовича (1783 – 1852).
Оссіан – легендарний кельтський співець, що нібито жив у III ст. н. е. в Ірландії. Його твори, видані 1765 р. шотландським учителем і фольклористом Д. Макферсоном, користувалися великою популярністю в багатьох європейських літературах кінця XVIII – початку XIX ст. Згодом виявилося, що це талановита підробка самого Макферсона.
…сарматов слух пленят… – До цього рядка в першодруку зроблено примітку: «Здесь разумеются песнопения Оссиана, превосходно переведенные в стихах на польский язык знаменитым Красицким». «Сарматами» в деяких середньовічних історичних джерелах (хроніка Яна Длугоша та ін.) називали поляків. Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. (крім інших понять) «сарматизм» означав також захоплення ідеалізованою рицарською старовиною.
Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 126.