До Пархома (2)

Петро Гулак-Артемовський

Ти ne quaesieris, scire nefas, quem mihi, quem tibi

Finem di dederint, Leuconoe, nec Babylonios

Temptaris numeros etc.

Horat. Lib. I, od. 11

Пархоме! Не мудруй! Ворожки не питай, –

Як довгий вік прокоротаєш?

Що виковала вже зозуля – поживай!

А більше – шкода, що й бажаєш…

Хоч всіх ти упирів збери і знахарів,

Хоч покумайся ти з відьмами:

Ніхто не скаже нам так, як би ти хотів,

Що доля завтра зробить з нами!

Чи доведеться ще подушне заплатить?

Чи до снаги вже розплатився?..

Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть?..

Дурний! дурний… А в школі вчився!..

Терпи!.. За долею, куди попхне, хились,

Як хилиться од вітру гілка;

Чи будеш жить? Чи вмреш? Пархоме, не журись!

Журись об тім, чи є горілка?..

А є? Так при на стіл!.. Частуй, та й сам кругляй!

Чи нам, Пархоме, треба скільки?..

Та вже ж – чи вкорочать свій вік, то й вкорочай

В шинку над бочкою горілки!

От ми базікаєм, – а час, мов віл з гори,

Чухра: його не налигаєш!

От, скільки б випили до сеї ми пори,

Так ти ж буцім недочуваєш!

Ну ж! Цуп останню ти гривняку з капшука,

Поки стара пере ганчірки,

Бо вже як вернеться, то думка, бач, така,

Що помремо обидва без горілки!

5 ноября 1827 г.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Вестник Европы», 1827, № 22, с. 133 – 134, під заголовком «Две оды Горациевы. До Пархома. I», під криптонімом N. Передруковано в альманаху «Утренняя звезда», Харків, 1834, кн. 2, с. 80 – 81, під криптонімом ***, під заголовком «До його ж», з іншою нумерацією: II.

Автограф невідомий. Зберігся авторизований список, без дати (ДПБ, ф. 229, № 3, арк. 17 – 19).

Подається за авторизованим списком.

Твір написано за мотивами оди Горація «tu ne quaesieris, scire nefas, quem mihi, quem tibi» (кн. 1, ода 11), початок якої взято за епіграф.

В шинку над бочкою горілки! – До цього рядка в публікації «Вестника Европы» автор зробив таку примітку: «Кто с чувством беспристрастия вникнет в дух некоторых од Горация, равно как и в настоящую, тот сознается, что его философия немногим чем различествует с философией наших малороссийских Пархомов: Фалернское и горилка – вот вся разница!.. N».

Поки стара пере ганчірки… – Мається на увазі смерть.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 63 – 64.