Advocatus diaboli

Богдан-Ігор Антонич

Як стану перед вогняним Твоїм лицем,

спокійний, без покори,

не переляканий свого життя кінцем,

до каяття не скорий,

питатимеш мене про всі мої діла,

скажу, немов тепер це:

моя душа поплямлена життям і зла,

але поглянь на серце.

Тоді Ти покладеш на терези ваги

всю гордість, всю мою любов,

глядітиму без ляку, хоч не був плохий,

бо серце переважить знов.

Одначе передчасна радість є моя,

і нетривала, і оманська,

бо раптом розум зашепоче, мов змія:

твоя любов була поганська.

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967». Український заголовок упорядників: «Оборонець диявола». Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 93.