Amen

Богдан-Ігор Антонич

Покінчений концерт,

лиш відгомін – омана.

Кінець усього смерть,

таємна та незнана.

І радісне й сумне

минає, мов примара.

Вже Бог кладе мене,

мов скрипку, до футляра

Покінчений вже спів,

уже струна не грає.

Несказане цих слів

хай серце доспіває.

Щоб серце доспівало,

його ти перемінь.

До щастя треба мало:

гармонії.

Амінь.

Четвер, 24 березня 1932

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967». Український заголовок упорядників: «Амінь». Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 89.