Наївність

Богдан-Ігор Антонич

Що це кого турбує,

що я складаю вірші.

Чи добрі є, чи гірші,

це байдуже йому є.

Що це кого цікавить,

що я складаю ямби.

Одне сказав я вам би:

для божої все слави.

Малі до щастя дверці:

захоплення та неба,

гармонії у серці,

нічого більш не треба.

Чи добрі дні, чи гірші,

думки спокійні, рівні.

На хвалу божу вірші

пишу собі наївні.

Субота, 26 березня 1932

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967». Заголовок подано без дужок. Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 98 – 99.