Deus magnificus

Богдан-Ігор Антонич

На найвищій недеї гір – є Він,

на найглибшім моря дні – є Він.

На небі, гамазеї гір – є Він,

в кожній ночі, в кожнім дні – є Він.

Його чути в шумі вітру та морських бурхливих пін,

всюди, всюди є – Великий та Єдиний,

та найбільший Він серед убогих стін

і в молитві дитини.

Коли кличеш поночі – Він є,

коли кличеш помочі – Він є,

коли шукаєш – Він є,

його вже маєш, бо в тобі – є.

Він – кожній речі мелодію дає,

Він – гармонія, Він – акорд музичний,

Він – камертон, що строїть серце твоє,

Він – звук доконаний, Величний.

П’ятниця, 25 березня 1932

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967». Український заголовок упорядників: «Величний Господь». Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 92 – 93.