Те Deum laudamus

Богдан-Ігор Антонич

Земля – арфа мільйоннострунна, арфа золотострунна,

земля – арфа мільйоннорунна, шарфа зеленорунна,

земля – скрипка дрібнотонна, скрипка срібнодзвонна,

земля – буря невгомонна, буря всебурунна.

Кожний день – вічна молитва до Тебе,

кожна ніч – вічний до Тебе псалом,

кожний день – туга людини за небом,

кожна ніч – боротьба добра зі злом.

Небо – над землею синій дах,

небо – вічний знак питання,

небо – синє, як невинність у очах,

небо – туги ціль остання.

Земля – золотострунна арфа Твоєї слави,

день і ніч – молитва туги і бажання,

небо – людська ціль остання,

все разом – велика гармонія Тебе славить.

П’ятниця, 25 березня 1932

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967». Український заголовок упорядників: «Тебе, Бога, хвалимо І». Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 92.