Parvum Psalterium

Богдан-Ігор Антонич

(Молитва)

Молитва людська є неначе дим,

кружляє над селом, мов білий лебідь,

аж стовбуром кудрявим, золотим

розвіється по кришталевім небі.

Молитва людська це готицька вежа,

що виструнена навсторч у блакить,

що захват майстра, туга й біль її мережав,

над гамором юрби німа, мовчить.

Молитва людська є немов тополя,

на небо дивиться над ланом жит,

струнка, тонка, самітна серед поля,

хитається від вітру та дрижить.

Молитва людська є немов орел,

над хмари вилетить з землі порога,

аж задрижить, неначе перепел –

побачить вогняне обличчя Бога.

Субота, 26 березня 1932

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967». Український заголовок упорядників співпадає з підзаголовком автора. Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 97 – 98.