Veni sancte Spiritus

Богдан-Ігор Антонич

Прийди, прийди до мене, Голубе Святий,

ясними крилами заграй понад моїм столом,

наповни серце щастям янгольської повноти

та хорони мене перед безсилля злом.

Угору голову, похилену в утомі,

з-над жовтих фоліантів, з-над паперів піднесу.

У серці, наче у пергаменовім томі,

раптово відчитаю вогняну Твою красу.

Безмежжя відчуттям налий ущерть, до краю

мою приземну душу, вкриту пилом, мов дорога.

Та не бажаю передсіння раю, бо я знаю:

страшна, страшна це річ живим упасти в руки Бога.

Великий Женче Душ, Ти серпом золотим

із мого серця сумнівів бур’ян та хопту витни,

щоб перед оком вічності стояв, мов непохитний тин,

я гордий та твердий, мов криця, лицар Твій блакитний.

Примітки

Вперше опубліковано: Дзвони. – 1932. – Ч. 3 (12). – С. 170. Український заголовок упорядників «Зібраних творів, 1967»: «Прийди, Святий Духу!» Подаємо за публікацією у «Дзвонах».

Хопта (діал.) – бур’ян.

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 85 – 86.