Негода

Дніпрова Чайка

Дико лютує негода,

Сумно ялина гуде.

Пісня замкнулася в серці,

Хвилею з нього не йде.

Б’ється, мов спіймана птиця,

Квилить, і крила лама

Пісня в замиканій клітці,

Ходу ж із неї нема.

Так би й полинула жваво

Сонцю назустріч, квіткам,

В край той, де другеє серце

Лине назустріч пісням!

Хижо крізь шиби в кімнату

Ніч поглядає страшна;

Вид той лякає пташину,

Дужче ще б’ється вона,

Б’ється і крила збиває,

Клітка дзвенить і тремтить, –

Тяжко-бо пісні в неволі,

Й серце од неї болить.

Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 265.