Гой їхали козаки з обозу

Запис Ю.Федьковича

Гой їхали козаки з обозу,

Стали собі конець перевозу.

Оден каже: мала річка, мала.

Другий каже: кришталева справа!

Того ж я ся кришталю питаю:

Кого любю – бо і сам не знаю?

Гой любю я в ормяночки дочку,

Ту, що ходить в пав’янім віночку.

А вермінка свою дочку била:

– Де ж ти, доню, віночок згубила?

– Коло річки полотна білила,

Там я, мамко, й віночок згубила.

– Дай же ж, боже, неділі діждати,

Підем з родом віночка шукати.

– Нащо, мати, роду турбувати?

Волію ж я всю правду сказати:

Ішов, мати, козак-українець,

Найшов, найшов пав’яний мій вінець.

Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 42, арк. 42 зв. – 43). Варіант пісні див.: , І, стор. 113, № 25.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 85 – 86.