24. Гой медочком!

Юрій Федькович

Гой краєм-раєм, понад дунаєм

Білий оленец зело спасає,

Єму на ріжках срібний тарелец,

На тім тарілци срібний постелец.

Гой лежить король та й на ліжечку,

Та й держить ручку гой на сердечку;

Аж пливе лебідь долів водою,

Єму косиця за головою.

Гой відки, відки, мід-лебедочку?

Від Маланочки, Велесилечку!

Гой що вона діє, мід-лебедочку?

А жемчуг сіє, Велесилечку!

А за ким, за ким, мід-лебедочку?

А за Всесилем, Велесилечку!

Гой ба ж за котрим, мід-лебедочку?

А за королем, Велесилечку!

Гой ти лебедю, ти лебедочку,

Порадь ти мою ба й головочку:

Гой чи з Змій-царем до міри стати,

Чи йти у поле, поле орати?

Гой ти Силчику-Велесилчику,

Ясная зброя та на клинчику,

А на столі ти та меч точений,

Та ще й шеломец позолочений!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 693 – 694.