6. У началі!

Юрій Федькович

З божего личка впала зірничка,

З тої зірнички стала росичка,

З тої росички голубе море,

А серед моря шкляннії гори.

На шклянних горах шовкові луги,

Обгорожені в золоті дуги,

В золоті дуги, в яснії мечі.

В яснії мечі аж двічи-тричи.

Гой питалася зоря у моря,

Та кому будуть шкляннії гори,

Шкляннії гори, шовкові луги.

Обгорожені в золоті дуги,

В золоті дуги, в яснії мечі,

В яснії мечі аж двічи-тричи?

Гой будуть они бай Маланочці,

Гой Маланочці, Прабога дочці!

А Маланочка Бога просила:

Скить, Боже, луги твойов ти силов,

Най насажу я ярії рожі,

Ярії рожі – мій милий Боже!

Ще й най засію яру пшеничку.

Й зелене винце на веселичку,

Зелене винце людем на пропій,

Яру пшеничку в церкви на престів!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 680.